Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про фермерське господарство» (далі — Закон № 973) членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Трудові відносини у фермерському господарстві регулюються ст. 27 Закону № 973, відповідно до якої останні базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом).

Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), — законодавством України про працю.

Трудові відносини членів господарства, організованого фізичною особою — підприємцем, визначаються договором про створення сімейного фермерського господарства відповідно до п. «д» частини п’ятої ст. 81 Закону № 973.

Громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України.

Трудовий договір з членами фермерського господарства не укладається, про що зазначається у листі Мінсоцполітики від 14.06.2017 р. № 306/0/22-17.

Додатково зазначаємо, що ч. 4 ст. 27 Закону № 973 встановлено, що видача трудових книжок членам фермерського господарства та їх ведення здійснюються відповідно до законодавства України про працю. Пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, визначено, що трудові книжки ведуться у тому числі на осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Таким чином, якщо члени фермерського господарства будуть добровільно зареєстровані платниками єдиного внеску, на них у загальному порядку заводяться трудові книжки.

Згідно з п. 7.10 Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001 р. № 189, визначений дохід розподіляється між членами господарства пропорційно трудовому внеску кожного з них і використовується для визначення заробітку, утримань і відрахувань на соціальні заходи згідно з чинним законодавством.

Отже, члени господарства як оплату за свою працю в господарстві отримують не заробітну плату, а частину отриманого господарством чистого прибутку, тобто доходу за вирахуванням всіх понесених витрат, пов’язаних з отриманням цього доходу, сплачених податків.