Якщо безпосередня участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджена належними та допустимими доказами, то особа має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, громадянин звернувся до суду з позовом до Коростишівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов’язання призначити та здійснити нарахування пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посилаючись на наявність усіх необхідних умов для призначення пенсії, зі зниженням пенсійного віку на 5 років.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог. Суд першої інстанції виходив з правомірності рішення пенсійного органу, з урахуванням того, що позивачем не надано документів, передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, які підтверджують період роботи його протягом 14 днів у зоні відчуження в 1987 році, а тому дії відповідача по відмові у призначенні позивачу пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, є правомірними.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду не погоджується і вважає, що вони не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Як встановила колегія суддів, позивач, будучи військовозобов’язаним, у 1986–1987 роках був призваний на учбові збори і проходив їх, що підтверджено витягом з військового квитка та архівною довідкою МО України.

За даними військового квитка, громадянин у період з 30.06. по 28.09.1987 року отримав опромінення 8,650 бер., беручи участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Також військовий квиток містить відмітку про вручення позивачеві посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 09.07.1991 року.

За висновком суду апеляційної інстанції, військовий квиток є первинним документом для підтвердження участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Також у матеріалах справи наявна копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році (категорії 2), яке видано позивачу у встановленому законом порядку.

На момент розгляду справи всі наведені документи є дійсними, ніким не оскаржені та не скасовані і підтверджують участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986–1987 роках.

Згідно з положеннями статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII особам, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році від 10 до 14 календарних днів, вік виходу на пенсію зменшується на 5 років.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, оскільки він має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а його безпосередня участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджена належними та допустимими доказами.

Оскільки статус позивача визначено, він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році, що підтверджено посвідченням, яке дає йому право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема і щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.