Особі вдалося довести у суді факт перебування у трудових відносинах з підприємством, у зв’язку чим останнє зобов’язано внести записи до трудової книжки особи. Також було задоволено позовні вимоги працівника щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, а також компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати. Відповідна справа розглядалася ВС/КАС: постанова від 08.10.2018 р. у справі № 553/954/17.

Суд касаційної інстанції підтвердив: оскільки при звільненні роботодавець не провів з особою повного розрахунку, суди попередніх інстанцій, встановивши факт трудових відносин особи з підприємством, правильно виходили з приписів ст.ст. 116, 117 КЗпП України про стягнення неотриманої заробітної плати та компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Також ВС/КАС традиційно нагадав, що основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини, є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. На відміну від працівника, виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.