Якщо працівників, які одержують місячний оклад, залучали до роботи у святковий чи неробочий день, їх роботу оплачують у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад тоді, коли ця робота провадилась з перевищенням місячної норми робочого часу. Якщо ж зазначені працівники виконували роботу у святковий чи неробочий день, однак, у межах місячної норми робочого часу, тоді інший день відпочинку не надають, бо це спричинить зменшення встановленої їм норми робочого часу. Саме так пояснює Верховний суд у постанові від 24.07.2019 р. № 817/2367/16.

Вища судова інстанція переглянула рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не встановили обставини справи (з перевіркою їх належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами) щодо того, чи здійснювалась працівниками робота у святковий чи неробочий день у межах місячної норми робочого часу чи понад таку норму.

Нагадаємо, що ст. 107 КЗпП говорить: роботу у святковий і неробочий день оплачують у подвійному розмірі:

• відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
  
  
• працівникам, працю яких оплачують за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
  
  
• працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплати у зазначеному розмірі провадять за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Таким чином, ВС задовольнив касаційну скаргу органу Держпраці. В ній вказували, що працівникам товариства не могли надати інший день відпочинку, оскільки вони одержують місячний оклад і робота у святкові і неробочі дні провадилася у межах місячної норми робочого часу, а відтак, у разі надання дня відпочинку за таку роботу, не буде повністю відпрацьована встановлена норма робочого часу.

Держпраці вказує, що наведені висновки випливають із постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 р. № 13 і листа Мінсоцполітики від 09.12.2014 р. № 922/13/155-14.