Згідно зі статтею 31 Закону України «Про зайнятість населення» громадські роботи, що відповідають потребам певної територіальної громади або задовольняють суспільні потреби територіальних громад, організовуються місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад за участю територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на договірних засадах.
Види громадських робіт визначаються місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад за критеріями, визначеними цим Законом.
Порядок організації громадських та інших робіт тимчасового характеру затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 175, на осіб, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Зокрема, з особами, які беруть участь у цих роботах, роботодавці укладають в письмовій формі строкові трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.
Про участь осіб у таких роботах роботодавці вносять записи до трудових книжок відповідно до законодавства про працю.
Водночас відповідно до пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, записи в трудову книжку про назву роботи, професії (посади) працівника вносяться відповідно до Класифікатора професій.
Таким чином, назви професій, за якими роботодавці використовують працю осіб на громадських роботах, мають відповідати назвам у Класифікаторі професій.
Зазвичай на громадських роботах використовуються назви професій, що віднесено до класифікаційного розділу «Найпростіші професії» і не вимагають від робітника спеціальних знань та навичок.
Так, прибирання та очищення територій може здійснюватися за професіями «Двірник» або «Прибиральник територій» з кодом 9162, підсобні та допоміжні роботи на певних територіях — за професією «Підсобний робітник» з кодом 9322.
Лист Мінсоцполітики від 19.04.2019 р. № 102/0/193-19