Питання пов’язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберіганням, виготовленням, постачанням і обліком, регулюються Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП), постановою Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 р. № 301, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58 (далі — Інструкція № 58).

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 58 власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Згідно із пунктом 4.2 Інструкції № 58, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то роботодавець у цей день надсилає працівникові поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Документація з обліку трудових книжок на підприємстві ведеться в «Книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них», форма якої затверджена наказом Міністерства статистики України від 11 серпня 1993 р. № 180. Книга ведеться співробітником, що займається кадровими питаннями в організації. В ній реєструються всі трудові книжки, що прийняті від співробітників при працевлаштуванні, а також трудові книжки та вкладиші до них, що видані вперше.

При звільненні трудова книжка видається працівнику під розпис у «Книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них».

Статтею 47 КЗпП визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП.

Відповідно до статті 235 КЗпП у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Слід зазначити, що трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичної особи-підприємця, яка використовує найману працю, пов’язану з наданням послуг, зберігаються безпосередньо у працівників.

Пам’ятайте, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то роботодавець у цей день надсилає працівникові поштове повідомлення (рекомендований лист з повідомленням про вручення) із вказівкою про необхідність з’явитися для отримання трудової книжки в установі. Бажано надсилати таке повідомлення рекомендованим листом «з повідомленням» роботодавця про отримання листа працівником. Оскільки, у разі виникнення трудового спору, у роботодавця буде додатковий доказ щодо відсутності його вини у затримці видачі працівнику трудової книжки.

Такі дії захистять роботодавця від обов’язку сплачувати зарплату звільненому працівнику до дати фактичного її отримання.

Якщо ж роботодавець затримав видачу трудової книжки при звільненні, то потрібно пам’ятати про судову практику щодо нарахування оплати праці звільненого працівника за дні затримки. Зокрема, ВСУ в постанові від 18.01.2017 р. № 6-2912цс16 зазначало: за порушення трудових прав працівника при одному звільненні неможливо одночасно застосувати стягнення середнього заробітку і за ст. 117 КЗпП, і за ст. 235 КЗпП, тобто подвійне стягнення середнього заробітку, оскільки це буде не співмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату.

Вас може зацікавити
	Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них розроблена у відповідності до типової форми № П-10, яку затверджено наказом Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року № 277. ЇЇ ведення є обов’язковим на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Придбати видання