Одним з адміністративних судів розглянуто справу, в якій підприємство просило визнати протиправним та скасувати припис Держпраці про усунення виявлених порушень, а також визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу. Покарання було за фактичний допуск двох працівників до роботи без оформлення трудового договору. На думку ж підприємства, воно правомірно уклало з цими фізособами цивільно-правові договори, відповідно до яких позивачеві надавалися послуги.

Проти підприємства зіграло те, що в його штатному розписі були дві одиниці, чия робота — аналогічна послугам, передбаченим укладеними ЦПД. Тож суд, услід за посадовцями Держпраці, розцінив, що ці договори уклали з метою приховати фактичні трудові відносини з працівниками.

Суд підкреслив, що ЦПД може укладатись для задоволення потреб суб’єкта господарювання, не пов’язаних із діяльністю, спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, спрямованою на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Якщо ж робота, яку виконує особа на користь суб’єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то роботу такої фізособи слід виконувати на умовах трудового договору.

Предметом останнього є, власне, праця фізособи-працівника в процесі виробництва, тоді як предметом ЦПД є виконання його стороною певного обсягу робіт. Тобто, предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не сам процес роботи.

У результаті суд відмовив у задоволенні адміністративного позову підприємства до територіального управління Держпраці. Звісно, це лише перша інстанція й не виключено, що ситуація може змінитися в апеляційній чи касаційній інстанції, якщо підприємство продовжить відстоювати свої права.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.04.2019 р. у справі № 560/508/19

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації перевірок Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18). Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів. Придбати видання