Мене обіцяли працевлаштувати офіційно, але вже 7 місяців я чую тільки відмовки. Тепер вони дізналися, що я вагітна, і зовсім не хочуть брати на роботу. Як довести, що я працюю на цьому підприємстві?

Кожному Конституцією України гарантовано право на працю. Воно включає можливість заробляти собі на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 232 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) у судовому порядку розглядаються трудові суперечки працівників про оформлення трудових відносин під час виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.

Для захисту своїх прав працівнику необхідно звернутися до суду з позовною заявою, в якій вказати період роботи, посаду (професію), за якою він був залучений до роботи, вказати безпосередню роботу, яку працівник виконував, кому в процесі виконання роботи був підпорядкований, який режим роботи і тривалість робочого часу була визначена роботодавцем, відзначити факт невнесення запису до трудової книжки про прийняття на роботу, вимагати від суду визнати відносини між працівником і роботодавцем трудовими, зобов’язати роботодавців внести запис про роботу в трудову книжку і виплатити заробітну плату.

Доказами у суді можуть бути: свідоцтва звільнених працівників, які раніше офіційно працювали у вашого роботодавця (ключовими буде наявність трудового договору або записи в трудовій книжці); розрахункові листи про заробітну плату (іноді роботодавець видає їх неоформленим працівникам); штатний розклад; фотографії на робочому місці, в процесі роботи; пропуск, виписаний на працівника; інші докази, що підтверджують факт наявності трудових відносин.

Згідно ст. 184 КЗпП, забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям — за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.

Згідно ч. 6 ст. 235 КЗпП, під час винесення рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, і встановлення періоду такої роботи або роботи на умовах неповного робочого часу, в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, в установі, організації, органі, який розглядає трудову суперечку, одночасно ухвалює рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати в розмірі не нижчому від середньої заробітної плати з відповідного виду економічної діяльності в регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату, згідно із законодавством, податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

Юлія Молдован