У яких випадках відпустка має бути перенесена на інший час, аніж визначено графіком відпусток?
Ініціатором перенесення терміну надання відпустки, узгодженого графіком, може бути як працівник, так і роботодавець.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР щорічна відпустка на вимогу працівника має бути перенесена на інший період у разі:
порушення власником або вповноваженим ним органом строку письмового повідомлення працівника про час надання відпустки згідно з ч. 11 ст. 10 Закону про відпустки (не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком терміну);
несвоєчасної виплати працівнику власником або вповноваженим ним органом заробітної плати за час щорічної відпустки, що передбачено ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки (не пізніше ніж за три дні до початку відпустки).
Відпустку також має бути перенесено на інший період або подовжено відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки у випадках:
тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку, а також настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
збігу щорічної відпустки з навчальною відпусткою;
виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи зі збереженням заробітної плати.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або вповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період із додержанням вимог ст. 12 Закону про відпустки.
Самостійно вирішувати такі питання працівник не має права, тобто він не може використовувати залишок відпустки на власний розсуд. Навіть при продовженні відпустки у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю невикористана частина щорічної відпустки по закінченні тимчасової непрацездатності не використовується працівником самостійно, вона має бути надана (лист Мінсоцполітики від 31.01.2012 р. № 30/13/133-12).
В окремих випадках відпустка може бути перенесена з ініціативи роботодавця. Це, скоріш, виняток із правил, що зумовлений виробничою необхідністю у випадках, коли надання відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відобразитися на роботі підприємства. Це потребує дотримання таких умов:
наявність письмової згоди працівника та згоди профспілки;
частина відпустки (тривалістю не менше ніж 24 к. дн.) буде використана в поточному робочому році;
основна частина щорічної відпустки становитиме не менше 14 календарних днів.
При цьому у наказі про перенесення відпустки бажано вказати період, коли саме планується використати відпустку.
Вас може зацікавити
У книзі обліку щорічних і додаткових відпусток працівників подані рекомендації щодо його ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також, щоб використовувати його дані для підготовки квартальної і річної звітності.
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама