Особливі вимоги до охорони праці жінок забезпечують відповідні законодавчі норми. Це пов’язано з тим, що жінки мають певні фізичні, фізіологічні та соціальні особливості, які можуть впливати на реалізацію жінкою свого права на працю. Також дуже важливо дбати про здоров’я жінок, передбачати шкідливі фактори та виключати їх вплив.

Рівні права жінки і чоловіка гарантує Конституція України. Цю рівність забезпечують спеціальні заходи з охорони праці і здоров’я жінок, створення умов, які дають можливість поєднувати працю з материнством.

Неприпустимо залучати жінок до робіт у нічний час, окрім тих галузей народного господарства, де це викликано особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід. Статтею 175 КЗпП «Обмеження праці жінок на роботах у нічний час» зазначено:

«Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід.
Перелік цих галузей і видів робіт із зазначенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час затверджується Кабінетом Міністрів України».

Зазначені у частині першій цієї статті обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї.

Для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, може запроваджуватися за рахунок власних коштів суб’єктів господарювання скорочена тривалість робочого часу (ч. 3 ст. 51 КЗпП).

Статтею 174 КЗпП України (ст. 10 Закону «Про охорону праці») встановлено заборону застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню).

Важливо, що законодавство України забороняє залучати жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них норми (ч. 2 ст. 174 КЗпП, ст. 10 Закону про охорону праці). Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками встановлені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10.12.93 № 241.