МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 27 січня 2015 р. № 73/13/84-15

Щодо проблемних питань законодавства про працю, що виникли у зв’язку з проведенням АТО

Міністерство соціальної політики розглянуло лист щодо проблемних питань законодавства про працю, що виникли у зв’язку з проведенням АТО, та повідомляє.

1. Щодо розрахунку при звільненні

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться вдень звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Повний розрахунок при звільненні полягає у виплаті: заробітної плати, належної працівнику до дня звільнення (включаючи цей день, адже він є останнім робочим днем), індексації, компенсації за всі дні невикористаних відпусток тощо.

У випадку затримки повного розрахунку при звільненні працівник може звернутися до комісії з трудових спорів без обмеження будь-яким строком (стаття 225 КЗпП).

2. Щодо пересилання трудової книжки звільненому працівнику

Відповідно до абзацу другого пункту 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58 (далі — Інструкція), пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Згідно з пунктом 4.2 Інструкції у разі відсутності працівника на роботі в день звільнення власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Документальним підтвердженням факту нез’явлення працівника за трудовою книжкою в день звільнення є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, де вказано про необхідність отримання трудової книжки у зв’язку зі звільненням.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції трудові книжки, що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у відділі кадрів підприємства окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку незатребувані трудові книжки зберігаються в архіві підприємства протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку.

3. Щодо виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оплату праці» госпрозрахункові підприємства самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами, встановлюють форми і системи оплати праці, в т. ч. умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших виплат.

При цьому при встановленні порядку оформлення та оплати праці тимчасового замісництва необхідно користуватися роз’ясненням Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. № 30/39 «Про порядок оплати праці тимчасового замісництва», затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. № 820/39 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 11.12.86 р. № 521/30-18). Зазначені нормативні акти законодавства СРСР діють на території України відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР».

У разі тимчасового замісництва, тобто виконання службових обов’язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це викликано виробничою потребою чи пов’язано з розпорядчими функціями, працівником, який працює на тому ж підприємстві, в установі, організації, працівник призначається «тимчасовим виконувачем обов’язків».

Тимчасове виконання обов’язків за посадою відсутнього працівника покладається на іншого працівника наказом (розпорядженням) по підприємству. Працівнику, що заміщує, виплачується різниця між фактичним окладом і посадовим окладом працівника, якого він заміщує.

Рішення про призначення працівника «тимчасовим виконувачем обов’язків» ухвалюється безпосередньо на підприємстві. У випадку, коли згідно із посадовою (робочою) інструкцією працівник на час відсутності керівника має виконувати його функції, йому різниця в окладах не виплачується і саме цей працівник має призначатися «тимчасовим виконувачем обов’язків».

Якщо ж ці функції не передбачені його посадовою (робочою) інструкцією, а працівник наказом (розпорядженням) по підприємству призначений «тимчасовим виконувачем обов’язків», то йому згідно з роз’ясненнями Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 № 30/39 виплачується різниця в окладах.