Трудова дисципліна — це сукупність, правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок і встановлюють трудові права та обов’язки сторін трудового договору, а також заохочення за успіхи в роботі та відповідальність за умисне невиконання трудових обов’язків.

Основні трудові обов’язки працівників:

• додержання дисципліни (трудової, технологічної, виробничої);
• збереження майна підприємства;
• виконання трудових завдань;
• обов’язок працювати чесно, сумлінно, підвищувати кваліфікацію та продуктивність праці.

Основними обов’язками власника підприємства є забезпечення:

• фактичної зайнятості працівників;
• належних умов праці;
• оплати праці за виконану роботу;
• зростання продуктивності праці та дотримання норм з охорони праці.

До правових методів забезпечення трудової дисципліни належать переконання та виховання, а до несумлінних працівників може вживатися метод примусу, який полягає в застосуванні до порушників трудової дисципліни заходів дисциплінарного та громадського впливу.

Загальна дисциплінарна відповідальність за порушення працівником трудової дисципліни встановлюється Кодексом законів про працю України та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Її характерні ознаки полягають у тому, що вона охоплює широке коло робітників та службовців і передбачає лише два види дисциплінарних стягнень — догану та звільнення з роботи.

До порядку застосування дисциплінарного стягнення встановлені такі обов’язкові вимоги:

• виявлення дисциплінарного проступку;
• отримання від порушника письмового пояснення;
• додержання строків накладення дисциплінарного стягнення — один місяць із дня виявлення дисциплінарного проступку і шість місяців із дня його вчинення працівником;
• видання власником наказу чи розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення;
• доведення наказу (розпорядження) під розписку до відома працівника.

Особливе місце серед дисциплінарних стягнень належить дисциплінарним звільненням, які застосовуються за такі проступки:

• систематичне порушення трудової дисципліни;
• прогул;
• поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
• розкрадання за місцем роботи державного або громадського майна.

Специфічні ознаки дисциплінарного звільнення як виняткового виду покарання:

• застосовується з обов’язковим попереднім погодженням із профкомом, якщо працівник є членом профспілки;
• запис про нього обов’язково заноситься до трудової книжки працівника;
• у працівника переривається безперервний трудовий стаж і він позбавляється права на допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю протягом шести місяців після звільнення.

Не втратили правового значення щодо забезпечення трудової дисципліни й громадські заходи. У ст. 152 КЗпП України закріплено положення про те, що власник або уповноважений ним орган має право замість накладення дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу. Рішення громадського органу про застосування до порушника трудової дисципліни заходу громадського впливу не є дисциплінарним стягненням. Проте якщо працівник упродовж року з дня винесення трудовим колективом або його органом громадського стягнення знову порушив трудову дисципліну, то власник має право звільнити його за систематичне порушення трудової дисципліни. Отже, за певних умов громадське стягнення може бути прирівняне до дисциплінарного.

Наталія Пащенко