Трудовий договір з надомниками рекомендується укладати в письмовій формі. Адже тільки так можна визначити всі основні й додаткові зобов’язання сторін. Зокрема, у договорі слід зазначити: найменування підприємства-роботодавця; адресу робочого місця надомника; конкретні умови праці працівника та методи її обчислення; перелік і види робіт, які виконуватиме співробітник; порядок отримання завдань і звітування за виконану роботу; умови оплати праці; строк дії договору, якщо це строковий договір, або дату початку роботи за безстроковим договором; адресу робочого місця надомника за місцем його проживання тощо.

Такий договір з працівниками-надомниками може бути як строковим, так і безстроковим, або навіть таким, що укладається на час виконання певної роботи (ст. 23 Кодексу законів про працю, далі — КЗпП).

Для оформлення на роботу працівник-надомник має, як і всі інші співробітники, написати заяву про прийом на роботу із зазначенням форми праці, а роботодавець — видати наказ (розпорядження) про його прийняття на роботу й ознайомити новачка під підпис.

Крім того, відповідно до ст. 24 КЗпП допуск працівника до роботи здійснюється після укладення з ним трудового договору й повідомлення органу ДФСУ про прийняття такого працівника на роботу за формою, що наведена в додатку до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 р. № 413. Це стосується також і працівників-надомників.

До початку роботи працедавець повинен ознайомити надомника із: правилами внутрішнього трудового розпорядку; колективним договором; посадовою (робочою) інструкцією; провести інструктаж з охорони праці.

Відповідно до п. 20 Рекомендації Міжнародної організації праці щодо надомної праці № 184 роботодавці повинні:

• проінформувати надомників про всі небезпеки, пов’язані з їхньою роботою, які відомі або мають бути відомі роботодавцю, запобіжні заходи, яких треба вжити, і навчити їх у належний спосіб, за потреби;
  
  
• забезпечити, щоб надані надомникам машини, інструменти чи інше обладнання мали відповідні захисні пристрої, і вжити розумні заходи, які забезпечували б їхнє належне технічне обслуговування;
  
  
• надати надомникам безоплатно всі необхідні засоби індивідуального захисту.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 р. № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємствах (в установах, організаціях) усіх форм власності або у фізичної особи понад п’ять днів. Отже, до трудових книжок надомників також вносять запис про роботу в загальному порядку.

Відповідно до пп. 2.4.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. № 286, штатні працівники, які уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники), включаються до облікової кількості працівників підприємства (за кожний календарний день як цілі одиниці).

Розірвання трудового договору з надомником здійснюється у загальновстановленому порядку згідно з вимогами КЗпП.

Вас може зацікавити
	Посібник «Прийняття та звільнення: законодавство та практика» Цей практичний посібник стане у пригоді не лише кадровикам, а й роботодавцям. У виданні детально розглянуто, на що потрібно звернути увагу при прийнятті на роботу, розписано порядок звільнення працівників. Наведено низку порад і застережень, як уникнути судових спорів із працівниками щодо порушень норм законодавства при звільненні. Головне — дотримуватися всіх етапів прийняття та звільненні, грамотно оформлювати документи, і проблем не буде. Усі відповіді про прийняття та звільнення — у посібнику! Придбати видання