Як правильно визначити фактичний час зайнятості на робочому місці із шкідливими умовами праці, що дає право на доплату за шкідливі умови праці або отримання молока?

Відповідно до статті 100 Кодексу Законів про працю України установлено, що на важких роботах, на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

Право на встановлення доплати за несприятливі умови праці виникає у працівника не за професією, за якою він працює, не за посадою, яку він обіймає, а за виконання відповідних видів робіт, на яких визнано важкі та шкідливі, або особливо важкі та особливо шкідливі умови праці згідно з атестацією робочого місця. Перелік конкретних робіт, робочих місць і розміри доплат за несприятливі умови праці є додатком до колективного договору підприємств і затверджується одночасно із заходами щодо поліпшення умов праці.

Пільги та компенсації встановлюються за результатами атестації робочих місць за умовами праці пропорційно фактично відпрацьованому часу в несприятливих умовах праці, тобто за фактичний час зайнятості працівників на робочому місці зі шкідливими умовами праці.

Робочий час — час протягом якого працівник виконує свої трудові обов’язки відповідно з графіком роботи або умовами трудового договору. До робочого часу включають підготовчо-заключний час, оперативний час і час обслуговування робочого місця, тобто весь час працівника на робочому місці.

Працівникам, які працюють у шкідливих і небезпечних та особливо шкідливих і небезпечних умовах праці, з метою зміцнення їх здоров’я і попередження професійних захворювань безоплатно надається молоко або рівноцінні продукти. Видача молока має цільовий характер, тому працівник повинен фактично його одержати і спожити перед початком роботи зі шкідливими умовами праці.

Молоко видається з розрахунку 0,5 л на одного працівника за зміну незалежно від її тривалості у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов’язаних з виробництвом чи застосуванням хімічних речовин, зазначених у Переліку хімічних речовин, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР від 04.11.1987 № 4430-87.

Конкретний порядок, місце і умови видачі молока або інші рівноцінні харчові продукти, виплата грошової компенсації, пов’язані з видачею молока, регулюються колективним договором підприємства.

Виплата грошової компенсації для придбання молока допускається лише при роз’їзному характері роботи працівника (частина друга ст. 9 Закону України «Про охорону праці»).

Працівникам, які контактують з неорганічними з’єднаннями свинцю, додатково видається 2 г пектину у вигляді збагачених ним консервованих рослинних харчових продуктів. Якщо працівник постійно контактує з неорганічними з’єднаннями свинцю, то замість молока рекомендують вживати кисломолочні продукти.

Світлана Нагорна