Мінсоцполітики у листі від 09.11.2018 р. № 21833/0/2-18/53 розповіло про надання інформації щодо квоти робочих місць для осіб передпенсійного віку.

Розрахунок квоти підприємствами, установами та організаціями, у яких середньооблікова штатна чисельність становить 20 осіб

На підприємства, установи та організації, у яких штатна чисельність становить 20 осіб, поширюється вимога про виконання квоти, визначеної абзацом другим частини другої статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» (далі — Закон), відповідно до якої підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб установлюється квота в розмірі не менше ніж одна особа у середньообліковій чисельності штатних працівників, якій до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років.

Вимога щодо встановлення квоти у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік поширюється на підприємства, установи та організації з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб (абзац перший частини другої статті 14 Закону).

Виконання квоти у разі, якщо працівник стане особою передпенсійного віку у другій половині звітного періоду

Згідно з частиною третьою статті 14 Закону роботодавці самостійно розраховують вищезазначену квоту з урахуванням чисельності осіб, які на умовах повної зайнятості вже працюють на підприємствах, в установах, організаціях і належать до неконкурентоздатних на ринку праці (окрім осіб з інвалідністю).

Отже, якщо особа у звітному році отримала додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню відповідно до частини першої статті 14 Закону, зокрема стала особою, якій до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років, і працювала у звітному році на умовах повної зайнятості, її необхідно враховувати при розрахунку квоти.

Обов’язковою умовою дотримання роботодавцями квоти вважається працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, зазначені в частині першій статті 14 Закону, відповідно до вимог частини другої статті 14 Закону та щорічне (не пізніше, ніж 1 лютого після звітного року) інформування про це державної служби зайнятості.

Відповідальність роботодавця за невиконання квоти

Відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення визначена статтею 5З Закону. Пунктом першим статті 5З Закону передбачено, що посадові особи органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також фізичні особи — підприємці, винні в порушенні законодавства про зайнятість населення, притягуються до відповідальності згідно із законодавством.

Крім того, пунктом 2 статті 5З Закону передбачено, що у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону, з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову в працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.