Фабула судового акта: В цій справі позовні вимоги про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди обґрунтовані тим, що позивач більше шести років працював водієм в управлінні регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті. Наказом від 29 вересня 2016 року його було звільнено з роботи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП у зв’язку із невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я.

Рішення суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, позов задоволено частково (крім відшкодування моральної шкоди). Мотивація судів зводилась до того, що у роботодавця не було підстав для звільнення позивача з роботи оскільки відсутні докази на підтвердження невідповідності працівника займаній посаді у зв’язку зі станом здоров’я, недоліків у роботі, а також медичний висновок про стійке зниження працездатності працівника. Також не підтверджено, що виконувана робота протипоказана йому за станом здоров’я, або виконання трудових обов’язків є небезпечним для оточуючих.

Незважаючи на те, що позивач з липня 2016 року є інвалідом другої групи до 01 серпня 2018 року, щодо свої професії непрацездатен (10–12 місяців після інсульту), йому рекомендована легка фізична праця без нервово-психічного напруження, із дотриманням режиму харчування, без нічних змін і відряджень, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду погодився з вирішенням справи на користь позивача, зазначивши, зокрема наступне.

Невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров’я може бути підставою для звільнення за наявності повної або частково постійної, а не тимчасової втрати працездатності, тому тривала тимчасова непрацездатність або часта відсутність працівника на роботі в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю не є підставою для звільнення працівника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

ВС/КЦС також нагадав, що про невідповідність працівника роботі може свідчити висновок медико-соціальної експертної комісії, якщо працівника визнано інвалідом і йому рекомендована робота інша, ніж він виконує. Підставою для звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП є також медичний висновок про невідповідність виконуваній роботі за станом здоров’я працівника, зобов’язаного відповідно до законодавства проходити медичні огляди.

Відповідну постанову по справі № 521/17982/16-ц ВС прийняв 20.12.2018.

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації листків непрацездатності Обов’язок роботодавця вести Журнал реєстрації листків непрацездатності передбачений статтею 739 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Придбати видання

Олександр Боков