Відсторонення від роботи — це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю (виконання своїх обов’язків).

Усунення від роботи провадиться роботодавцем на підставі виявленого ним факту, через який роботодавець має право усунути або зобов’язаний усунути працівника від роботи. Відсторонення від роботи здійснює роботодавець шляхом видання наказу (видачі усного розпорядження з наступним виданням наказу) та вжиття заходів щодо контролю за його виконанням.

Відповідно до статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається, зокрема, у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.

Чинним законодавством про працю не передбачено порядку (вчинення дій) відсторонення працівника від роботи.

З метою підвищення трудової дисципліни працівників, запобіганню нещасним випадкам внаслідок перебування працівника в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння та забезпечення дотримання вимог законодавства про працю питання порядку відсторонення від роботи працівників, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння на підприємстві може врегульовуватись локальним актом роботодавця (порядок, положення, інструкція, тощо).

Вказаним актом роботодавця, як правило, передбачають загальні положення (мета, призначення акту, коло відповідальних осіб, на яких поширюється акт, тощо), підстави для проведення огляду для встановлення факту алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння (ознаки стану алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, порядок дій безпосереднього керівника робіт, порядок фіксації факту порушення трудової дисципліни, порядок направлення на медичний огляд працівника, фіксація відмови працівника від проходження медичного огляду, тощо), порядок відсторонення працівника (дія уповноважених осіб на підготовку наказу про відсторонення, видання наказу про відсторонення, тощо).

Порядок відсторонення від роботи працівників, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, затверджується роботодавцем, як правило, погоджується з профспілковою організацією (за наявності) та доводиться до відома працівників.

Відсутність на підприємстві визначеного порядку відсторонення від роботи працівників, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння не є перешкодою для здійснення роботодавцем необхідних дій у випадку появи працівника на роботі у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння.