1 жовтня 2018 року набув чинності Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12 (далі — Порядок).

Згідно з додатком до цього Порядку затверджена форма заяви-розрахунку, яку подає страхувальник для фінансування Фондом відповідного виду матеріального забезпечення.

Так, найчастіше у страхувальників виникають запитання щодо заповнення колонок 21 та 22 додатку 1.1 — «Страховий стаж (у повних місяцях) загальний та за останні 12 місяців».

Слід звернути увагу, якщо застрахована особа звертається вперше до страхувальника з листком непрацездатності і працює на цьому підприємстві менше 8 років, то для правильного обрахунку матеріального забезпечення слід зібрати відомості про її попередню трудову діяльність та інші періоди, що зараховуються до страхового стажу. Детально про періоди, які зараховуються, та чим керуватись кадровику при обчисленні страхового стажу, йдеться нижче.

Якщо застрахованій особі регулярно призначається матеріальне забезпечення на одному й тому ж місці роботи, і відповідні відомості вже наявні у страхувальника, то не слід повторно отримувати їх з Пенсійного фонду України, і у разі необхідності лише додавати до страхового стажу місяці, які відпрацьовані і за них сплачено у повному обсязі єдиний соціальний внесок на цьому місці роботи. Якщо ж застрахована особа працює у одного страхувальника більше 8 років, регулярно отримує заробітну плату, з якої сплачується ЄСВ в розмірі не менше мінімального, то додаткові відомості про страховий стаж збирати недоцільно.

Наприклад, у застрахованої особи стався страховий випадок вперше 01.09.2018. Згідно довідки ОК-5 чи ОК-7, яку вона отримала у територіальному органі Пенсійного фонду України, її страховий стаж становить 94 місяці. Призначена допомога у розмірі 70% середньої заробітної плати. Згодом, з 01.11.2018, у застрахованої особи знову настає тимчасова непрацездатність. Якщо за вересень та жовтень із нарахованої заробітної плати сплачено ЄСВ у розмірі не менше мінімального, то слід вважати, що її страховий стаж становить 96 місяців і допомога призначається у розмірі 100% середньої заробітної плати. У такому випадку не слід повторно отримувати довідку у Пенсійному фонді України.

Колонка 21 заповнюється з метою контролю відповідності нарахованого матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності розміру допомоги, що визначається у відсотках в залежності від страхового стажу, відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі — Закон № 1105).

Відомості, що використовуються для заповнення цієї колонки, передбачені Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 27.03.2018 № 8-1):

• додаток 4 «Форма ОК-5»;
• додаток 5 «Форма ОК-7»;
• додаток 9 «Дані про трудовий та страховий стаж».

Пунктом 9 Розділу V вказаного вище Положення страхувальникам надається інформація із Реєстру застрахованих осіб про застрахованих осіб, які перебувають у трудових відносинах з цими страхувальниками, за період перебування особи у трудових відносинах із страхувальником, а також відомості про страховий стаж цих застрахованих осіб, необхідні для призначення соціальних виплат.

Слід зазначити, що з 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для платників єдиного внеску запроваджено однакову ставку єдиного внеску в розмірі 22%.

У зв’язку із зазначеним, до частини четвертої статті 21 Закону № 1105 внесено зміни, відповідно до яких до страхового стажу за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності прирівнюються всі періоди, протягом яких за особу сплачувався єдиний внесок, які також включаються до стажу для пенсійного страхування. Тому, починаючи з 01.01.2016, періоди, що зараховуються до страхового стажу за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за пенсійним страхуванням, є однаковими (зазначено в листі Мінсоцполітики «Про розгляд звернення» від 27.04.2018 № 613/0/51-18/218).

Враховуючи викладене, відомості з Додатку 9 «Дані про трудовий та страховий стаж» можна використовувати в повному обсязі для визначення страхового стажу з 01.01.2016. Період страхового стажу з 01.01.2011 по 01.01.2016 необхідно обчислювати з використанням довідок «Форма ОК-5» або «Форма ОК-7».

Чим керуватись при визначенні страхового стажу за різні періоди?

За період, починаючи з 01.01.2011 і до теперішнього часу, страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Так, періоди, коли особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, і відповідно до даних зазначеного реєстру за неї були сплачені страхові внески, зараховуються до стажу наступним чином:

• місяці, в яких страхові внески до Фонду були сплачені із суми, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати, визначений для цього місяця відповідно до законодавства, враховується, як один місяць (1,0);
  
  
• за місяці, в яких страхові внески до Фонду були сплачені із суми меншої за розмір мінімальної заробітної плати, страховий стаж обчислюється за формулою, зазначеною вище, і до страхового стажу зараховується лише відповідна частина місяця (0,99–0,01). Після визначення частин місяців, що зараховуються до страхового стажу, вони сумуються.

За період до 31.12.2010 страховий стаж обчислюється у відповідності до даних, зазначених у трудовій книжці, і зараховуються періоди перебування особи в трудових відносинах.

За період з 19.10.1998 по 31.12.2010 визначення загального трудового стажу здійснюється відповідно до Правил обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.1998 № 1658.

За період до 19.10.1998 — відповідно до Правил обчислення безперервного трудового стажу робітників та службовців при призначенні допомоги по державному соціальному страхуванню, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 13.04.1973 № 252.

Колонка 21 заповнюється у повних місяцях, без заокруглення.

Крім того, якщо загальний страховий стаж застрахованої особи становить 8 повних років і більше, то до колонки 21 вноситься запис «96».

Якщо загальний страховий стаж становить менше, наприклад, 3 роки 2 місяці та 15 днів, то вноситься запис «38».

Колонка 22 заповнюється з метою контролю за виконанням норм пункту 29 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, а також частини четвертої статті 19 Закону № 1105.