Стажування та випробувальний строк при прийнятті на роботу: як не порушити законодавство?
Новини
06.11.2018
Стажування та випробувальний строк при прийнятті на роботу: як не порушити законодавство?
Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Слід зазначити, що законодавством про працю взагалі не передбачено права роботодавця приймати працівника на стажування, особливо на безоплатне. При цьому, якщо роботодавець бажає пересвідчитися у належних професійних якостях працівника, трудовим договором може бути обумовлено встановлення випробувального строку.
Випробувальний термін при прийнятті на роботу становить:
не більше 3 місяців — у загальних випадках;
не більше 1 місяця — для робітників;
не більше 6 місяців — в окремих випадках за погодженням з профспілкою.
Термін випробування вважається завершеним, якщо працівник продовжує працювати, тобто успішно пройшов термін випробування. Розірвання трудового договору з таким працівником стає можливим лише в загальному порядку. Після закінчення випробування трудовий договір такого працівника стає безстроковим. Новий наказ в цьому випадку не видається.
До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.
Працівник, який не відповідає займаній посаді або виконуваній роботі, звільняється впродовж терміну випробування, про що письмово повідомляється за 3 дні.
Стажування може вважатися правомірним лише у тому випадку, якщо воно проводиться у спосіб та порядок визначений Законом. Наприклад, статтею 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено проходження стажування під керівництвом адвоката особою, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.
Статтею 29 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено проходження стажування студентами вищих та учнями професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час. При цьому, про проходження такого стажування роботодавцем вноситься запис до трудової книжки.
Цей практичний посібник стане у пригоді не лише кадровикам, а й роботодавцям. У виданні детально розглянуто, на що потрібно звернути увагу при прийнятті на роботу, розписано порядок звільнення працівників. Наведено низку порад і застережень, як уникнути судових спорів із працівниками щодо порушень норм законодавства при звільненні. Головне — дотримуватися всіх етапів прийняття та звільненні, грамотно оформлювати документи, і проблем не буде. Усі відповіді про прийняття та звільнення — у посібнику!