Нині вести військовий облік крім державних органів і органів місцевого самоврядування мають також підприємства, організації, установи незалежно від їх форми власності. Розглянемо це питання докладніше.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних (далі — військовий облік) місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад, військовими комісаріатами, військовими частинами, а також підприємствами, установами, організаціями та навчальними закладами незалежно від їх підпорядкування та форми власності визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 р. № 921 (далі — Порядок № 921).
Пунктом 5 ст. 34 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі — Закон № 2232) та п. 15 Порядку № 921 державним органам, а також підприємствам, установам та організаціям, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, визначений обов’язок організовувати і безпосередньо вести персональний військовий облік призовників і військовозобов’язаних, що в них працюють.
Державні органи, підприємства, установи та організації ведуть персональний облік призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи (навчання) (п. 36 Порядку № 921).
Ведення військового обліку фізособою-підприємцем не передбачено. Але Міноборони, спираючись на ч. 5 ст. 34 Закону № 2232, підкреслює, що ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи або навчання покладається в тому числі й на громадян-підприємців та інших самозайнятих осіб (листи Генштабу ЗСУ від 27.09.2017 р. № 321/5989, Міноборони від 13.11.2017 р. № 321/7065).
Водночас, Кодекс про адміністративні правопорушення не передбачає адміністративної відповідальності для фізосіб-підприємців ані за неподання до військкоматів списків працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць, ані за прийом на роботу працівників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, ані за незабезпечення сповіщення про виклик у військкомат.
Військовий облік громадян, з якими укладено договір цивільно-правового характеру, не ведеться. Про це, зокрема, йдеться в листі Міноборони від 13.11.2017 р. № 321/7065.
Цей посібник — настільна книжка для всіх без винятку роботодавців. Дотримання гарантій мобілізованих працівників стосується і юридичних, і фізичних осіб — підприємців. Реалії сьогодення є такими, що навіть бездоганного ведення військового обліку на підприємствах недостатньо. Відносини роботодавця з працівниками-військовозобов’язаними мають дуже багато аспектів. Роботодавець має бути гарно поінформований про них, щоб не порушити законні права працівників і водночас працювати без збитків та штрафів. У виданні містяться відповіді на найактуальніші запитання, що виникають у роботодавців, а також наведено зразки документів.