Розмір матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (компенсація втраченого заробітку за період перебування на лікарняному), що фінансується Фондом соціального страхування України, обчислюється, виходячи із тривалості страхового стажу застрахованої особи. Страховим стажем вважається період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Виключення становлять період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), які включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески, виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Водночас, до страхового стажу за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності не зараховуються періоди навчання у вищому закладі освіти (у тому числі на підготовчих відділеннях), в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі з денною (очною) формою навчання.

Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження — у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Зазначимо, сума допомоги по тимчасовій втраті працездатності складає 50% середньої заробітної плати (якщо стаж не перевищує 3 років), 60% (при стажі від 3 до 5 років), 70% (від 5 до 8 років) і 100% (якщо стаж — понад 8 років, або за наявності пільг відповідно до законодавства).