Профспілки були відсторонені від участі у формуванні Державного бюджету, право на яке мають відповідно до законодавства та домовленостей за Генеральною угодою. За підрахунками профспілки у 2019 році мінімальна зарплата має бути 7700, а прожитковий мінімум — 5200 грн

Наразі на профспілкові пропозиції до проекту Держбюджету — 2019 щодо дотримання норм національного законодавства і міжнародних зобов’язань при розрахунку соціальних показників бюджету, ФПУ отримала відповідь Міністерства фінансів України про неможливість врахування переважної більшості профспілкових пропозицій. Головний розробник Держбюджету проінформував, що в наступному році не передбачається кардинального зростання розмірів основних державних соціальних стандартів та гарантій — прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати, мінімальної пенсії, державної допомоги, а планується лише їх індексування практично на рівень інфляції.

Федерація профспілок України виступає категорично проти продовження реалізації політики дешевої робочої сили, яка вже витиснула з країни 5 млн працівників та майже стільки ж загнала у «тінь».

У проекті Держбюджету на 2019 рік урядовці знову пропонують встановити мінімальну зарплату меншу від очікуваного фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 4173 грн, не зважаючи на доручення Парламенту розглянути можливість підвищення розміру мінімальної заробітної плати до 4200 грн. вже з другого кварталу 2018 року (п. 19 Прикінцевих положень Закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік»).

При цьому запропоновані розміри прожиткового мінімуму більш ніж у 2 рази нижчі за фактичні його розміри. Враховуючи, що базовий тарифний розряд у бюджетній сфері ґрунтується на розмірі прожиткового мінімуму, тим самим занижується рівень заробітної плати майже чотирьох мільйонів працівників бюджетної сфери.

За розрахунками Федерації профспілок України з урахуванням фактичної вартості споживчого кошика, передбачених Конвенціями МОП № 117 та № 131 витрат на житло, освіту, охорону здоров’я, утримання сім’ї, інфляції, мінімальна зарплата в Україні з 1 січня 2019 р. має становити не менше 7,7 тис. грн., посадовий оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки — більше розміру мінімальної зарплати, а прожитковий мінімум для працездатних осіб — близько 5,2 тис. грн.

Не передбачено в проекті Держбюджету й належного фінансування бюджетної сфери для забезпечення заробітної плати вчителям, лікарям, державним службовцям, працівникам культури та соціальної сфери на рівні, визначеному законодавством, виплати стипендій студентам та учням, підтримки мережі навчальних та медичних закладів, підготовку робітничих кадрів тощо.

Без достатньої державної підтримки залишаються підприємства та працівники вугільної галузі, лісового господарства, авіабудування, що не дозволить погасити існуючу заборгованість з виплати заробітної плати шахтарям через недостатність обігових коштів та провокуватиме її зростання, не сприятиме підвищенню конкурентоздатності українських підприємств та товарів.

Ратифікувавши Конвенції Міжнародної організації праці № 117 про основні цілі та норми соціальної політики та № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються, підписавши Програму Гідної праці МОП для України на період 2016–2019 років, влада України підтвердила свою готовність до забезпечення гідної праці та достатнього рівня життя населенню України з метою досягнення заможного європейського майбутнього.

Федерація профспілок України закликає владу забезпечити виконання взятих на себе зобов’язань та не допустити подальшого поглиблення бідності в Україні через закріплення у Державному бюджеті України на 2019 рік занижених соціальних стандартів та гарантій, а також обмежених видатків на розвиток ключових галузей економіки і соціальної сфери країни.

Федерація профспілок вимагає відкритого обговорення з соціальними партнерами в рамках Національної тристоронньої соціально-економічної ради напрямків розподілу державних коштів задля забезпечення гарантованого Конституцією України права громадян на достатній рівень життя, отримання доступної медичної допомоги та освіти, підтримки національного виробництва.