Цивільно-правовий договір, трудовий договір, контракт, трудова угода: як не сплутати поняття

«Особа, яка працює на умовах цивільно-трудового договору — фізична особа, яка безпосередньо виконує роботу виключно згідно з умовами укладеної з ним трудової угоди (договору підряду) відповідно до Цивільного кодексу України, при цьому усі ризики від виконання такої трудової функції несе сама фізична особа».

На жаль, це не речення з контрольної роботи студента-двієчника юридичного факультету, а цитування пункту Б.5 додатка Б Державних будівельних норм України А.3.222009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення». І хоч цей нормативно-правовий акт безпосередньо не стосується юридичних термінів та норм цивільного і трудового законодавства, слід все таки внести деякі корективи щодо визначень наведених договорів.

У цивільному законодавстві та законодавстві про працю нема поняття «цивільно-трудовий договір». Це поєднання несумісних, узятих із двох різних галузей права понять, які не можна не те що поєднувати, а навіть плутати. Тому давайте розбиратися!

Цивільно-правовий договір, або цивільно-правова угода — домовленість (правочин) двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч. 4 ст. 202, ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України; далі — ЦКУ). Цивільно-правовий договір є однією з підстав виникнення зобов’язальних правовідносин (п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦКУ). Такий договір є юридичною конструкцією, що опосередковує широкий спектр різноманітних дій учасників цивільних правовідносин майнового та організаційного характеру. А договір підряду, договір про надання послуг та інші — це види цивільно-правових договорів.

Визначення поняття трудового договору викладено у статті 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Це є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації (далі — підприємство) або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (у т. ч. матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, зокрема й дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Якщо з поняттями «цивільно-правовий договір», «трудовий договір» та «контракт» ще можна розібратися за допомогою законодавства, то визначити, що таке «трудова угода», не допоможе ні законодавство, ні логіка, оскільки ЦКУ і КЗпП не містять такого поняття. Про трудову угоду згадується у підпункті 14.1.183 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Проте у зазначеній нормі немає визначення трудової угоди, а з контексту не можна зробити висновок, що йдеться саме про трудовий договір, оскільки як альтернативу їй зазначено трудовий контракт. Варто звернути увагу, що на практиці поняття «трудова угода» найчастіше використовують для того, щоб завуалювати цивільно-правові відносини та підмінити ними трудові. Отже, фактично з працівником замість трудового договору укладається цивільно-правовий, який називають трудовою угодою. Наявність слова «трудова» збиває з пантелику особу, з якою укладено такий договір, і вона втрачає пильність. Часто саме у такому випадку відбувається підміна трудових відносин цивільно-правовими. Наслідки такої підміни можуть бути негативними для обох сторін.

Як розібратися у поняттях цивільно-правових та трудових договорів?
Що між ними спільного та чим вони різняться?
Як визначитися, який договір треба укласти й у яких випадках?

Відповіді на ці запитання, а також приклади договорів, актів виконаних робіт, доручень — у посібнику від редакції журналу «КАДРОВИК.UA».

Вікторія Ліпчанська,
шеф-редактор кадрового напряму групи компаній «МЕДІА-ПРО»