Чимало наших співвітчизників наче й байдиків не били, у поті чола заробляли на кусень хліба, але підходить пенсійний вік — а стажу бракує. Бо трудились або неофіційно, одержуючи зарплату в конверті, або поневірялися по наймах за кордоном. Законом передбачено, що страховий пенсійний стаж можна докупити.
Як вчасно і правильно це зробити розповіла Анна Вовкогон, перший заступник начальника головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області.
Скільки треба трудового (страхового) стажу для виходу на пенсію?
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу 25 років. Необхідний стаж щороку збільшуватиметься на рік до досягнення 35 років у 2028-му.
Починаючи з 1 січня 2018 року, якщо немає такого страхового стажу, право на призначення пенсії за віком після досягнення 63 років мають особи за наявності по 31 грудня 2018 року страхового стажу від 15 до 25 років. Цей стаж також щорічно збільшуватиметься на однин рік і становитиме в 2028-му від 25 до 35 років.
А починаючи з 1 січня 2019 року право на призначення пенсії за віком матимуть особи після досягнення 65 років за наявності страхового стажу по 31 грудня 2019 року менше 15 років. Кожен наступний рік цей показник також збільшуватиметься: у 2020-му — 16 років; у 2012-му — 17… у 2028-му — 25 років.
Скільки коштує докупити рік стажу і з чого потрібно починати?
Безпосередньо для сплати коштів за купівлю стажу необхідно звернутись до фіскальної служби за місцем проживання й укласти договір. Можна купити необхідний стаж, заплативши одразу за весь період, або ж укласти договір не менш як на рік і сплачувати та набувати стаж поступово.
Є різниця: якщо при одноразовій сплаті сума розраховується з урахуванням коефіцієнтів, то при поточних платежах вони не застосовуються — тобто так удвічі дешевше. Скажімо, громадянин, знаючи, що офіційного стажу в нього малувато, може завчасно до виходу на пенсію почати поступово сплачувати за роки, яких бракує, — це вигідніше, ніж придбати стаж одноразово.
Щоб з’ясувати свій стаж та дізнатись, скільки не вистачає, громадянин може або звернутися до місцевого відділення Пенсійного фонду України, або зайти на веб-портал електронних послуг ПФУ, де створюється персональний кабінет відвідувача.
Як розраховується вартість стажу?
Припустимо, для призначення пенсії з 12.04.2018 року людині не вистачає року (тобто 12 місяців) страхового стажу. Обчислення розміру доплати здійснюється за формулою:
Д = С х К х М, де:
- Д — доплата за пенсійний стаж, якого бракує;
- С — страховий внесок з мінімальної заробітної плати за ставкою ЄСВ — 22%;
- К — коефіцієнт вартості компенсації, який застосовується при одноразовій сплаті;
- М — кількість місяців стажу, яких не вистачає для пенсії.
Отже, з 01.01.2018 року мінімальна зарплата становить 3723 гривні. Мінімальний страховий внесок за 22-відсотковою ставкою ЄСВ — 819,06 гривні. З урахуванням коефіцієнта, який застосовується при одноразовій сплаті (за один рік — 2), дорівнює 1638,12 грн.
Таким чином, сума, яку 2018-го треба сплатити за купівлю року стажу — 19 657,44 гривні (12 місяців х 1638,12).
Якщо ж особа досягає пенсійного віку 16.06.2019 року і, за попередніми підрахунками, їй не вистачатиме 12 місяців страхового стажу, можна укласти договір на період з 01.05.2018 р. по 30.04.2019 р. і сплачувати за кожен місяць 819,06 гривні, тобто без застосування коефіцієнта 2.
Через підвищення мінімальної заробітної плати розмір плати за кожен куплений рік страхового стажу збільшуватиметься.
Як рахується стаж, якщо людина працювала на півставки?
Страховий стаж обчислюється у місяцях. Неповний місяць роботи зараховується до страхового стажу як повний за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених, виходячи з мінімальної заробітної плати, не менша, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума менша, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення відповідної доплати до суми страхових внесків — у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, таким чином, щоб загальна сума була не менша, ніж мінімальний страховий внесок.
З 01.01.2015 року таку доплату проводить роботодавець, нараховуючи та сплачуючи ЄСВ на рівні мінімального страхового внеску, якщо нарахована зарплата менша за мінімальну.
До 01.01.2015 року доплату здійснює застрахована особа (працівник). Для цього необхідно подати до органу Пенсійного фонду заяву відповідного зразка. На підставі даних персоніфікованого обліку про періоди, за які застрахована особа бажає здійснити доплату, працівник складає повідомлення-розрахунок. Застрахована особа має здійснити доплату протягом 10 календарних днів з дня його отримання та заповнити відомості про суми доплати.
Якщо людина не напрацювала, принаймні офіційно, значної частини стажу?
Якщо застрахована особа з тих чи інших причин не підлягала або не підлягає соціальному страхуванню, вона має право на добровільну сплату єдиного внеску. Для цього їй також необхідно звернутися до органу Державної фіскальної служби.
А коли бракує всього кілька місяців?
Можна одноразово докупити стаж і за кілька місяців — як уже було зазначено, страховий стаж обчислюється в місяцях.
А якщо громадянин офіційно працює за кордоном — чи йому зараховуватиметься стаж? Чи може заробітчанин-українець претендувати на пенсію за кордоном?
Особливості врахування стажу, отриманого за кордоном, залежать від наявності договорів про пенсійне забезпечення між Україною і державою, в якій українці працюють. Сьогодні питання пенсійного забезпечення в Україні регулюються міжнародними договорами, укладеними з 23 ікраїнами.
Зазначені угоди поділяються на два види. Перший базується на територіальному принципі — на виплату пенсії витрачається та держава, на території якої проживає особа. Такі договори укладені з країнами СНД, Угорщиною, Румунією, Монголією. Якщо громадянин працював у одній з цих країн, стаж, набутий за кордоном, буде враховано до загального українського і навпаки. Отож при призначенні пенсії громадянам України, котрі працюють або працювали в Російській Федерації, Вірменії, Казахстані, Киргизстані, Таджикистані, Туркменістані, Узбекистані, які є учасниками угоди про гарантії прав громадянам держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, а також у Білорусі, Молдові, Грузії, Азербайджані, які підписали двосторонні угоди, враховується трудовий стаж, набутий на території цих держав (у тому числі періоди добровільної сплати внесків до Пенсійного фонду України, а також на території колишнього СРСР до часу набрання чинності цих угод). Призначення і виплата пенсій у цих випадках здійснюватиметься за територіальним принципом, тобто за законодавством країни проживання.
Угода на пропорційному принципі передбачає, що кожна договірна сторона призначає та виплачує пенсію за відповідний страховий (трудовий) стаж, набутий на її території. Такі угоди в нас із Латвією, Естонією, Литвою, Болгарією, Словаччиною, Польщею, Іспанією, Португалією, Чехією. Тобто за набутий у цих країнах стаж буде призначена іноземна пенсія. При цьому періоди страхування, набуті за кордоном, можуть враховуватися при призначенні української пенсії лише як теоретичні періоди — для визначення права, коли особа не має мінімального страхового стажу.
Робота за кордоном не враховується при обчисленні пенсії, якщо між Україною та іноземною державою немає договору про соціальне страхування (наприклад, Греція, Італія, Сполучені Штати Америки).
На сьогодні опрацьовано та підготовлено до підписання угоду про соціальне забезпечення з Німеччиною. Готується до ратифікації Верховною Радою угода між Україною та Державою Ізраїль.
Буває, що батьки все життя сумлінно відраховували із зарплати внески до Пенсійного фонду, однак, через передчасну смерть, скористатися благами пенсіонерів їм не судилося. Коли успадковуватимуться пенсійні внески?
З передбачених реформою трьох пенсійних рівнів у нас працює перший — солідарна система. Доступний і третій рівень — добровільне накопичення через недержавні пенсійні фонди і накопичувальне страхування. НПФ працюють в Україні з 2004-го. Їх зараз зареєстровано приблизно 64. На жаль, другого рівня накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування в нашій країні поки що немає. Цей рівень передбачає, що частину обов’язкових пенсійних відрахувань — до 7 відсотків зарплати працівника — роботодавець спрямовуватиме на персональні рахунки громадян. Ці кошти, щоб їх не знецінила інфляція, інвестуватимуться в українську економіку, і дохід має збільшувати розмір майбутніх пенсійних виплат. Накопичені відрахування особа, ставши пенсіонером, за певних обставин, може одразу всі забрати з рахунку. А якщо громадянин не дожив до пенсії, вони можуть перейти в спадок. Утім, зараз вносяться зміни до принципів функціонування другого рівня пенсійної системи, хоч його ще не впроваджено. Очевидно, що запрацюють пенсійні новації за стабільного суспільно-економічного стану країни. Одна з найголовніших умов впровадження другого рівня — бездефіцитність Пенсійного фонду.
Лариса Соколовська, Лідія Лісова