Розмір допомоги з тимчасової втрати працездатності, а також по вагітності та пологах, якщо страхові випадки настали у перший день роботи, розраховується виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини. Зазначені види допомог здійснюються Фондом соціального страхування України упродовж 10 робочих днів з моменту отримання від роботодавця заяви-розрахунку.
Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням затверджено постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.
Розмір допомоги від Фонду залежить від базової величини — середньої заробітної плати застрахованого. Для її розрахунку необхідно суму заробітної плати працівника за розрахунковий період (12 календарних місяців) розділити на кількість календарних днів у даному періоді, без врахування днів, невідпрацьованих з поважних причин. До таких причин відносяться тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати. Однак якщо страховий випадок настав у перший день роботи, або в розрахунковому періоді заробіток з поважних причин відсутній, сума допомоги обчислюється виходячи із затвердженого посадового окладу, встановленого на день настання страхового випадку.
Сума допомоги по вагітності та пологах, з тимчасової втрати працездатності у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду.
Нагадаємо, допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та складає 100% середньої заробітної плати і не залежить від страхового стажу.
Водночас, розмір допомоги з тимчасової втрати працездатності залежить від тривалості страхового стажу та складає:
- 50% середньої заробітної плати (якщо стаж не перевищує 3 років),
- 60% (при стажі від 3 до 5 років),
- 70% (від 5 до 8 років),
- 100% (якщо стаж — понад 8 років, або за наявності пільг відповідно до законодавства).