Незважаючи на достатньо жорстке покарання, що очікує роботодавця за звільнення вагітної жінки або матері з дитиною у віці до 3 років, випадки порушення трудових прав таких категорій працівниць зустрічаються досить часто. Захиститися можна, лише знаючи свої права.
По-перше, ніяких пільг або привілеїв при прийомі на роботу очікувати не варто. Але вагітна жінка має пам’ятати: компанія не може відмовити в працевлаштуванні тільки тому, що чекаєте на дитину. Якщо такий випадок стався, попросіть роботодавця написати письмову відмову. В подальшому її можна буде оскаржити в судовому порядку.
Коли вагітна жінка влаштовується на роботу, то може не повідомляти керівництву про те, що вона при надії. Це її право, а не обов’язок. Разом з тим, якщо під час співбесіди стане відомо про вагітність, жінка не звільняється від проходження випробувального терміну.
Прописані в законі гарантії збереження за вагітною працівницею робочого місця чітко встановлюють, що звільняти таку жінку компанія не має права. Це стосується також:
працівниць, котрі мають дітей до 3 років;
жінок з дітьми до 6 років, які потребують домашнього догляду;
одиноких матусь;
жінок, які мають дитину-інваліда.
Навіть якщо така співробітниця не дотримується трудової дисципліни і прогулює роботу, звільнити її не можна.
Єдиним винятком є повна ліквідація підприємства. Але навіть тоді вагітну жінку зобов’язані працевлаштувати на нове робоче місце або домовитися про виплату компенсації. Також роботодавець має працевлаштувати жінку, у якої закінчується строковий трудовий договір під час вагітності.
Якого покарання може вимагати незаконно звільнена вагітна жінка
Якщо всупереч вимогам законодавства таку співробітницю все ж звільняють, вона повинна відстоювати своє порушене право. Наприклад, варто звернутися з заявою до Державної інспекції України з питань праці для проведення перевірки: це стосується підприємств будь-якої форми власності.
Але звернення в інспекцію — не єдиний інструмент захисту, яким може скористатися жінка, трудові права якої були порушені. Можна оскаржувати факт звільнення як у суді загальної юрисдикції, вимагати компенсації моральної шкоди та поновлення на роботі, так і, звернувшись до прокуратури, вимагати відкрити кримінальне провадження за статтею 172 Кримінального кодексу України (незаконне звільнення з особистих мотивів). Роботодавцю в такому випадку загрожує штраф або навіть арешт.
Цей практичний посібник стане у пригоді не лише кадровикам, а й роботодавцям. У виданні детально розглянуто, на що потрібно звернути увагу при прийнятті на роботу, розписано порядок звільнення працівників. Наведено низку порад і застережень, як уникнути судових спорів із працівниками щодо порушень норм законодавства при звільненні. Головне — дотримуватися всіх етапів прийняття та звільненні, грамотно оформлювати документи, і проблем не буде. Усі відповіді про прийняття та звільнення — у посібнику!