Суть справи: за рішенням суду працівник був поновлений на посаді, яке роботодавець виконав майже через пів року. А через рік після поновлення він звернувся до суду для стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Місцевий суд задовольнив позовні вимоги. Апеляційний суд відмовив у задоволенні позову з підстави пропущення тримісячного строку позовної давності, встановленого для звернення до суду щодо вирішення трудових спорів.

Колегія суддів Цивільного суду ВС не погодилась із позицією апеляції і залишила в силі рішення суду першої інстанції.

ВС нагадав, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати.

Суд зазначив, що вимога про виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є спором про оплату праці, а тому не обмежується позовною давністю.

Відповідну постанову по справі № 552/3404/17 ВС прийняв 25.07.2018.