Чи правомірні дії керівників закладів освіти щодо утримання із заробітної плати педагогічних працівників сум допомоги на оздоровлення при їх звільненні після відпусток?

Статтею 57 Закону України «Про освіту» гарантовано педагогічним працівникам виплату допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні їм щорічної відпустки.

Виплату допомоги на оздоровлення педагогічним та науково-педагогічним працівникам з 1 січня 2001 року було запроваджено в розмірі 40% місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78.

Виплата такої допомоги педагогічним працівникам у повному обсязі, у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати), при наданні їм щорічної відпустки провадиться з 1 вересня 2002 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1222 «Про реалізацію окремих положень і норм, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту», статтею 25 Закону України «Про загальну середню освіту», статтями 18 і 22 Закону України «Про позашкільну освіту», статтею 30 Закону України «Про дошкільну освіту».

Аналогічна норма також передбачена пунктом 8.3.1 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України.

Відповідно до спільного роз’яснення Міністерства освіти і науки України та ЦК профспілки працівників освіти і науки України від 11.06.2001 № 1/9-223 та № 02-8/267 «Про виплату допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки» допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки виплачується працівникам, які обіймають посади педагогічних працівників (за основною посадою), у передбаченому законом розмірі, незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується. При цьому виплата допомоги провадиться цим працівникам тільки за місцем основної роботи. Іншим працівникам установ та закладів освіти, які не обіймають посади педагогічних або науково-педагогічних працівників, але ведуть викладацьку (педагогічну) роботу, допомогу при наданні щорічної відпустки не передбачено.

Аналогічні роз’яснення містить лист Міністерства соціальної політики України від 31.03.2016 № 351/13/84-16, у якому також зазначено, що допомога на оздоровлення, що виплачується згідно з законодавством, є обов’язковою, і кошти на її виплату мають бути затверджені кошторисом. При цьому під час формування фонду оплати праці на рік для кожного працівника передбачається одна допомога на оздоровлення.

Допомога при наданні щорічної відпустки надається і тим педагогічним та науково-педагогічним працівникам, які працюють на умовах строкового трудового договору за умови звільнення їх з роботи після закінчення відпустки.

Не виплачується допомога на оздоровлення у випадку виплати компенсації за невикористану відпустку.

Оскільки надання допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки педагогічним і науково-педагогічним працівникам відповідно до статті 57 Закону України «Про освіту» гарантовано державою, надання працівником заяви на її виплату не обов’язкове.

Отже, вищезазначені нормативні акти, а також роз’яснення з цього питання, не містять норм стосовно повернення допомоги на оздоровлення педагогічним працівником у разі його звільнення.

Крім того, працівник має право на невикористану відпустку з наступним звільненням, що передбачено статтею 3 Закону України «Про відпустки».

Випадки, які дозволяють здійснювати відрахування із заробітної плати працівника, визначені статтею 127 Кодексу законів про працю України. Зазначеною статтею не передбачено повернення працівником у разі звільнення допомоги на оздоровлення.

Відтак, вимога щодо повернення педагогічним працівником, який звільняється з посади за основним місцем роботи після щорічної відпустки, суми допомоги на оздоровлення, виплаченої йому при наданні щорічної відпустки, не відповідає законодавству.