У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням має бути перерахована на рахунок підприємства, куди перейшов працівник. При цьому нарахування та сплату ЄСВ здійснює підприємство, з якого працівник звільняється за переведенням, та відповідно відображає ці суми у звіті про ЄСВ.

При наданні відпустки на новому місці роботи дні щорічної відпустки, яка надається за період роботи на попередньому місці роботи, оплачуються із суми компенсації, яка перерахована на нове місце роботи.

Новий роботодавець проводить лише виплату працівнику суми грошової компенсації без нарахування ЄСВ. Крім того, він не відображає суму виплаченої працівнику компенсації у звіті про ЄСВ.

Розрахунок страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування — період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, тощо) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин: тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

Отже, дні щорічної відпустки не виключаються із розрахункового періоду, оскільки така відпустка не відноситься до поважних причин відсутності на роботі, визначених п. 3 Порядку № 1266.

Згідно з п. 32 Поряду № 1266 середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги з тимчасової непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.

Отже, якщо компенсація за невикористану відпустку була нарахована та з неї сплачено єдиний внесок на попередньому місці роботи, а виплачена на новому місці роботи, то у разі настання страхового випадку в період перебування у трудових відносинах за новим місцем роботи при обчисленні середньої заробітної плати вона не враховується (роз’яснення Мінсоцполітики від 25.11.2015 № 1531/13/84-15).