За ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ці норми передбачають, що між роботодавцем та працівником, призваним на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, зберігаються трудові відносини, а працівник лише увільняється від виконання виробничих або службових обов’язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є закінчення строку. Укладаючи строковий трудовий договір, працівник надає добровільну згоду на його припинення у визначений сторонами у трудовому договорі строк, тому звільнення працівника за цим пунктом не є звільненням за ініціативою роботодавця.

Обмеження щодо звільнення працівників, призваних на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, поширюються на звільнення працівників за ініціативою роботодавця.

У такому випадку в разі закінчення строку трудового договору, укладеного працівником, призваним на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, за яким зберігається місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, трудовий договір може бути припинено.

За ч. 1 ст. 39¹ КЗпП України, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП України) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Ольга Шувакіна