Порядок № 100 вимагає коригування доходів працівника, якому підвищували оклад у розрахунковому періоді або під час відпустки від підприємств, установ та організацій. Але чи діє це правило для підприємців-роботодавців?

Коментар до листа Мінсоцполітики від 10.05.2018 р. № 766/0/101-18

Щодо застосування коефіцієнту підвищення ФОПами

Інколи трапляються думки, що ФОПам не потрібно застосовувати коефіцієнт підвищення, оскільки в п. 10 Порядку № 100 чітко не вказано про підприємців.

Нагадаємо, пункт 10 Порядку № 100 наголошує: «У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей».

Але в Мінсоцполітики існує позиція, що така норма Порядку № 100 встановлена для того, щоб працівники, в разі підвищення їм окладу, не втрачали в заробітку під час відпустки. Також Мінсоцполітики наголошує (і в коментованому листі також), що дія Порядку № 100 поширюється не лише на юросіб, а й на фізичних осіб — роботодавців.

Тому в цьому листі фахівці Мінсоцполітики очікувано роз’яснили, що на ФОПів теж поширюються норми п. 10 Порядку № 100, а також те що у ФОПів коригування заробітної плати та інших виплат провадиться, так само як і в юросіб, які не є бюджетниками, з урахуванням фінансових можливостей.

Якщо підприємцю дозволяють фінанси, він застосовує загальні правила розрахунку відпускних. Якщо ж ні, то, як роз’яснює Мінсоцполітики, рішення про зменшення коефіцієнта коригування у зв’язку з фінансовими можливостями оформлюється наказом.

Мінсоцполітики зазначає, що цей наказ слід узгодити з органом, уповноваженим представляти інтереси працівників. Але на практиці навряд чи можна говорити про працівників підприємця — членів профспілки. Тож, такий наказ треба узгодити із працівниками або із тими з них, яким решта доручили захищати власні інтереси.

Також у вищезгаданому наказі слід чітко обумовити причини, що не дозволяють провести коригування в повному обсязі, а саме:

• зниження рентабельності;
• зниження обсягів виробництва;
• недостатність обігових коштів та ін.

Наприкінці зазначимо, що у коментованому листі Мінсоцполітики відповіло на ще одне питання, яке хвилює багатьох роботодавців, змушених коригувати заробіток працівників з метою розрахунку відпускних.

Наскільки точним має бути підвищувальний коефіцієнт? Скільки знаків після коми він повинен мати?

На це питання фахівці Мінсоцполітики відповіли, що Порядком № 100 не встановлено. Власної думки і рекомендацій фахівці в коментованому листі не навели. Тож, як ми розуміємо, кожен роботодавець вирішує це питання на свій розсуд і застосовує стільки знаків, скільки вважає за потрібне.

Зокрема, на думку автора, доцільно застосовувати два знаки після коми. Але якщо ви застосуєте чотири чи навіть більше, це теж не буде помилкою.

Вас може зацікавити
	Газета «Кадри і зарплата» Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти. Придбати видання

Галина Казначей