ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ ТА ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 9 лютого 2015 р. № 620/0/8-6/6/15

Щодо системи управління охороною праці

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначені у Законі України «Про охорону праці» (далі — Закон).

Враховуючи зазначене, Закон передбачає принципи, на яких базується реалізація державної політики в сфері охорони праці, у тому числі пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці (ст. 4 Закону).

Відповідні положення закріплені у статті 13 Закону та передбачають, що роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, у тому числі: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі — акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці.

Також нормами ст. 13 Закону визначено, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Інструкції з охорони праці відповідно до вимог п. 1.2 Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 квітня 1998 р. за № 226/2666 (далі — Положення), є нормативним актом, що містить обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, на території підприємства і будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу (далі — роботодавець) виконуються ці роботи, трудові чи службові обов’язки.

Інструкції поділяються на:

• інструкції, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці;

• примірні інструкції;

• інструкції, що діють на підприємстві.

Відповідно до п. 1.5 Положення інструкції, що діють на підприємстві, належать до нормативних актів з охорони праці, чинних у межах конкретного підприємства. Інструкції розробляються на основі чинних державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці, примірних інструкцій та технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств — виготовлювачів обладнання, що використовується на даному підприємстві. Вони затверджуються роботодавцем і є обов’язковими для дотримання працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт на цьому підприємстві.

Інструкції повинні відповідати чинному законодавству України, вимогам державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці: правил, норм, стандартів, інших нормативних і організаційно-методичних документів з охорони праці, на основі яких вони розробляються.

Пунктом 4.3.2 Положення передбачено, що інструкції, які діють на підприємстві, розробляються відповідно до переліку інструкцій, який складається службою охорони праці підприємства за участю керівників підрозділів, служб головних спеціалістів (головного технолога, головного механіка, головного енергетика, головного металурга тощо), служби організації праці та заробітної плати.

Таким чином, розроблення інструкцій з охорони праці на підприємстві має свою певну специфіку та певні особливості, які притаманні кожному окремому підприємству.

Враховуючи зазначене, а також, що організація розробки нормативних актів з охорони праці покладається на роботодавця і за недотримання цих вимог роботодавець несе відповідальність, питання застосування або врахуванням збірника інструкцій з охорони праці на своєму підприємстві є виключною компетенцією роботодавця.

Головною умовою чинності інструкцій з охорони праці є їх відповідність чинному законодавству України, вимогам державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці: правил, норм, стандартів, інших нормативних і організаційно-методичних документів з охорони праці, на основі яких вони розробляються.