Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Чи можна звільнити сумісника-контрактника після закінчення строкового трудового договору?
Новини
07.05.2018
Чи можна звільнити сумісника-контрактника після закінчення строкового трудового договору?
 

Чи можна звільнити працівника-сумісника після закінчення строкового трудового договору, якщо цей працівник вступив на військову службу за контрактом?

Відповідно до ст. 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Таким чином із змісту зазначеної правової норми слідує, що передбачені статтею 119 КЗпП гарантії за своєю сферою дії поширюються на всіх без винятку працівників, у тому числі сумісників, незалежно від того, працюють вони за строковим чи безстроковим трудовим договором. Право на зазначенні гарантії виникає у зв’язку із настанням юридичного факту залучення до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову на військову службу за призовом під час мобілізації або на особливий період.

Відповідно до абзацу одинадцятого ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період — період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Також, згідно з абзацом п’ятим ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період — період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Як передбачено абзацом четвертим ст. 1 цього ж Закону мобілізація — комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Указами Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 та від 14.01.2015 року № 15/2015 було оголошено часткову мобілізацію. Тобто, відповідно до чинного законодавства настав особливий період, який діє до цього часу.

Окрім того, питання наявності особливого періоду в державі поза часом проведення мобілізації було, також, предметом судових розглядів.

Зокрема, Вищий адміністративний суд України у постанові від 16.02.2015 (справа № 800/582/14) виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду. Ураховуючи вищезазначене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з 17.03.2014 і по теперішній час, незважаючи на те, що у 2016 році рішення про проведення мобілізації не оголошувалося, воєнний стан не вводився, Збройні Сили України функціонують в умовах особливого періоду.

При цьому, стаття 119 КЗпП України, яка гарантує збереження місця роботи, посади і середнього заробітку під час дії особливого періоду, є спеціальною правовою нормою відносно пункту 3 статті 36 КЗпП України, прийняття якої було обумовлено проведенням в Україні антитерористичної операції і, відповідно, необхідністю залучення громадян (працівників) до виконання військових обов’язків. У випадку закінчення умов особливого періоду функціонування Збройних Сил України, стане можливим звільнення згідно 3 статті 36 КЗпП України.

Враховуючи вищевикладене, звільнення працівника, що працює за строковим трудовим договором можливе лише після закінчення дії Контракту про проходження громадянами України військової служби.

Вас може зацікавити

Військовозобов’язані та мобілізовані працівники: документообіг кадровика

Цей посібник — настільна книжка для всіх без винятку роботодавців. Дотримання гарантій мобілізованих працівників стосується і юридичних, і фізичних осіб — підприємців. Реалії сьогодення є такими, що навіть бездоганного ведення військового обліку на підприємствах недостатньо. Відносини роботодавця з працівниками-військовозобов’язаними мають дуже багато аспектів. Роботодавець має бути гарно поінформований про них, щоб не порушити законні права працівників і водночас працювати без збитків та штрафів.
У виданні містяться відповіді на найактуальніші запитання, що виникають у роботодавців, а також наведено зразки документів.

Придбати видання

 

Анна Зла

Управління Держпраці

Переглядів: 2810 Версія для друку
 
Дивіться також:
Щорічна відпустка сумісника: як надати новоприйнятому працівнику?
Надання пільг для донорів у 2026 році
Статус учасника бойових дій: трудові пільги та гарантії
Гнучкий графік чи нефіксований робочий час: у чому різниця?
Розмір ЄСВ для зарахування страхового стажу працівнику
Класифікатор професій, професійні стандарти та трудові функції працівника
Кабмін оновив правила для електронних трудових книжок
Нові правила підтвердження стажу: що зміниться для ВПО?
Довідки ОК-5 чи ОК-7: яку обрати та в чому різниця?
Неповнолітній навчається і працює: який вид трудового договору обрати?
Особливості бронювання працівників підприємств
Звільнення за прогул: захисна стратегія роботодавця
Чи згорає відпустка за роботу на комп’ютері за минулі роки?
Звіряння військового обліку: на що звернути увагу?
Чи може працівниця перенести дату початку «декретної» відпустки?
Що робити роботодавцю і працівнику після оцифрування?
Відпустки «за свій рахунок» щоп’ятниці: як кадровику не порушити закон?
Трудовий і страховий стаж: у чому різниця?
Чи потрібно подавати повідомлення до ДПС на директора?
Облік неповнолітніх працівників
Суміщення чи сумісництво: у чому різниця?
Як легально та безпечно залучити іноземця до роботи в Україні?
Чи завжди потрібна згода на обробку персональних даних?
Щорічна відпустка до або після декрету: коли надати?
Проєкт Трудового кодексу: позиція Федерації роботодавців
Розширення повноважень Держпраці: нові фокуси контролю для роботодавців
Мінімальна зарплата і посадові оклади: прогнозні показники від Мінфіну
Пастка звітності: мобілізований чи у відпустці?
Звільнення через невідповідність: коли підстава незаконна?
Чи потрібно керівнику затверджувати табель робочого часу?
Донорський день: 5 помилок, яких кадровику варто уникати
Які відпустки не компенсуються при звільненні?
Електронна трудова книжка: відповіді на актуальні запитання
Конфлікт із керівником: коли це — порушення трудового законодавства?
Нові правила критичності та бронювання: 5 головних запитань
Ознайомлення з правилами військового обліку: чи потрібен журнал?
Пауза замість звільнення: як працює механізм призупинення трудового договору?
Чи згорає невикористана «чорнобильська» відпустка?
Зміна місця роботи і день відпочинку за донацію крові
Як продовжити бронювання працівників через «Дію»: відеоінструкція
Якщо трудова книжка до 10.06.2026 не оцифрована…
Чи потрібно подавати повідомлення до ДПС при переведенні працівника на іншу посаду?
«Інвалідний» внесок не сплачено через відсутність форми: чи буде штраф?
Перелік територій бойових викладено у новій редакції: варто перевірити статус
Новий Порядок бронювання: аналіз змін
Електронний кадровий облік: 5 страхів роботодавців
Перенесення/продовження щорічної відпустки
Чи можна тимчасово перервати «декретну» відпустку?
Працівниця у «декреті»: чи може роботодавець оцифрувати її трудову книжку?
Єдиний реєстр кваліфікацій: чи потрібно змінювати назви посад?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com