Як правомірно вийти із ситуації, коли під час перебування працівника, прийнятого на роботу за строковим договором на час перебування основного працівника у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, такий працівник також іде у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а основний працівник повертається на роботу? Як правильно звільнити такого працівника і чи допускається таке звільнення взагалі?

Прийняття особи на «декретну посаду» є строковим трудовим договором, за якого в заяві і наказі про прийняття на роботу зазначається «на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку». Працівник, прийнятий для заміщення жінки за строковим трудовим договором після виходу її з відпустки для догляду за дитиною, підлягає звільненню у зв’язку із закінченням строку договору.

Проте, слід зазначити, що відповідно до ст. 184 КЗпП України звільнення, зокрема вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — частина шоста статті 179) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.

На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. Однак, звільнення жінок, зазначених у частині третій ст. 184 КЗпП, у зв’язку із закінченням строку трудового договору має особливості.

Таке звільнення можливе, однак власник зобов’язаний при цьому працевлаштувати жінку на цьому ж або іншому підприємстві відповідно до її спеціальності. Розрив у часі між звільненням і працевлаштуванням у цьому випадку також не допускається. Однак, відносини між власником (підприємством) і працівницею з дня закінчення строку трудового договору мають істотну специфіку.

Передбачено збереження за жінкою на період працевлаштування середньої заробітної плати, однак не більше ніж на три місяці «з дня закінчення строкового трудового договору» (а не з дня звільнення). Узята в лапки фраза дає підстави для висновку про те, що закінчення строку трудового договору не дає власникові права звільнити жінку. Він повинен тільки попередити жінку, що після закінчення строкового трудового договору вона до роботи допущена не буде, що вона на період пошуку підходящої роботи може перебувати вдома, що вона повинна буде з’явитися на підприємство, коли буде знайдена можливість її працевлаштувати для продовження роботи на цьому підприємстві або для одержання трудової книжки і розрахунку по заробітній платі (при працевлаштуванні на іншому підприємстві). За наявності зазначеного попередження можливий і інший варіант: продовження жінкою тієї ж (або, за її згодою, — іншої) роботи на цьому ж підприємстві до вирішення питання про її працевлаштування.

Людмила Поліщук