Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» в редакції від 08.02.2015 року зі змінами, внесеними Законом України від 15.01.2015 № 116-VIII, за громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, зберігається місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності.

Як зазначалося вище, згідно з частиною 3 статті 119 КЗпП України мобілізованим працівникам нараховується компенсація в межах середнього заробітку, який розраховується, враховуючи заробітну плату за попередні два місяці (відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100). Не проводити виплати середнього заробітку підприємство не має права, оскільки невиплата фактично буде прирівнюватися до затримки виплати заробітної плати.

Ще один нюанс треба враховувати роботодавцю при виплаті середнього заробітку. У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так, і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 № 587 затверджено Порядок виплати грошової допомоги громадянам України, які призиваються на строкову військову службу. Допомога виплачується громадянам України, які призиваються на строкову військову службу, в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Під час розрахунку допомоги враховується розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час призову. Виплата допомоги здійснюється військовими комісаріатами на підставі наказів військових комісарів перед початком проходження строкової військової служби.

06.12.2016 року Президент України П. Порошенко підписав Закон України № 1769-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби». За словами голови Української держави, реалізація Закону дасть змогу нормувати деякі питання, пов’язані з прийняттям громадян на військову службу, продовженням їх строку та звільненням військовослужбовців. Зокрема, дасть можливість військовослужбовцям, які проходять службу за різними видами контрактів в особливий період, за бажанням або продовжити її за новим контрактом, або звільнитися з військової служби.

Крім того, законом передбачається врегулювати і деякі інші питання, що пов’язані з прийняттям, проходженням, звільненням з військової служби, шляхом внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», а також питання збереження соціальних пільг військовослужбовців шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України і ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і деяких інших осіб».

Згідно з цим Законом, ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції: «За працівниками, яких було призвано під час мобілізації на особливий період, і які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на термін дії укладеного контракту, зберігається місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, незалежно від підпорядкування і форми власності, й у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».

Про ще один момент хочеться зазначити, що місце роботи, посада і середній заробіток зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми. Такі гарантії зберігаються до наступного дня після того, як їх взяли на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після звільнення з військової служби, у разі закінчення ними лікування в медичних закладах, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Одночасно інформуємо, що за порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ й організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог статті 265 КЗпП України недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців у 10-ти кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушень за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Вас може зацікавити
	Військовозобов’язані та мобілізовані працівники: документообіг кадровика Цей посібник — настільна книжка для всіх без винятку роботодавців. Дотримання гарантій мобілізованих працівників стосується і юридичних, і фізичних осіб — підприємців. Реалії сьогодення є такими, що навіть бездоганного ведення військового обліку на підприємствах недостатньо. Відносини роботодавця з працівниками-військовозобов’язаними мають дуже багато аспектів. Роботодавець має бути гарно поінформований про них, щоб не порушити законні права працівників і водночас працювати без збитків та штрафів. У виданні містяться відповіді на найактуальніші запитання, що виникають у роботодавців, а також наведено зразки документів. Придбати видання