Щорічні відпустки (ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки):

• основна;
• додаткова за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
• додаткова за особливий характер праці (за ненормований робочий день, за роботу з комп’ютером тощо);
• інші додаткові, передбачені законодавством (за вислугу років держслужбовцям та посадовим особам ОМС тощо).

Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток за один робочий рік не може перевищувати 59 календарних днів, а на підземних гірничих роботах — 69 календарних днів (ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки). Якщо надаєте щорічні відпустки за минулі роки, обмеження у 59 днів не діє.

Працівник, який має право на кілька додаткових відпусток, повинен обрати одну з них. Кабмін встановлює винятки, коли працівнику надають щорічні додаткові відпустки за кількома підставами (ч. 1 ст. 10 Закону про відпустки).

Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи, надають понад щорічні відпустки (ч. 7 ст. 20 Закону про відпустки).

Приклад. Працівник має право на три відпустки — соціальну на дітей, щорічні додаткові за ненормований день і за роботу з комп’ютером. Він може взяти:

1) додаткову відпустку або за ненормований робочий день, або за роботу з комп’ютером — на власний розсуд;

2) додаткову соціальну відпустку працівникам із дітьми.

Отже, працівник, який має право на кілька щорічних додаткових відпусток, має обрати одну з них — понад основну відпустку. Водночас за ним зберігається право на соціальну відпустку на дітей.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток Книга обліку щорічних і додаткових відпусток працівників містить рекомендації щодо її ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також задля використання її даних для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання