Працівник підприємства хоче взяти кілька днів щорічної відпустки у зв’язку з невідкладною потребою. Заяву він написав за день до бажаного дня відпустки. Чи може підприємство надати цю відпустку?

За статтею 10 Закону «Про відпустки» (далі — Закон) конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше, як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Зміна термінів надання відпусток, відображених у графіку, може бути проведена за узгодженням сторін трудового договору і за умови виникнення обставин, що змушують перенести щорічну відпустку. Якщо працівник просить перенести відпустку, наприклад за сімейних обставин, на інший період чи надати її в стислі терміни і роботодавець не заперечує щодо зміни у графіку періоду використання ним відпустки, то не вбачається порушення законодавства про відпустки.

Згідно зі ст. 21 Закону заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

Відповідно до параграфу 2 ст. 7 Конвенції № 132 «Про оплачувані відпустки (переглянута в 1970 році)», ратифікованої Законом України від 29.05.2001 р. № 2481-ІІІ, суми, що належать до виплати за час відпустки (частину) виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачене угодою, яка стосується цієї особи і роботодавця.

Отже, враховуючи положення названої статті Конвенції і те, що конкретний період надання щорічної відпустки або її частини узгоджується між працівником та роботодавцем, за потреби отримання частини щорічної відпустки у стислі терміни в заяві працівник може висловити своє бажання про одержання заробітної плати за неї в терміни, визначені між ним і роботодавцем.

Крім того, дане положення названої статті Конвенції може застосовуватись у поодиноких випадках, а не масово. Відповідно до ч. 1 ст. 41 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю, що тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток Книга обліку щорічних і додаткових відпусток працівників містить рекомендації щодо її ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також задля використання її даних для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання

Євгенія Краєвська