Виконання норми праці за коротший час або її перевиконання має компенсуватися працівнику у вигляді підвищеної оплати праці, але не дає йому права залишати робоче місце до закінчення робочого часу.

Нормальна тривалість робочого часу відповідно до ст. 50 КЗпП не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства.

Згідно зі ст. 139 КЗпП працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни тощо. Залишення робочого місця до закінчення робочого часу, незалежно від факту дострокового виконання планового завдання, є порушенням трудової дисципліни, яке може тягнути за собою дисциплінарну відповідальність.

Водночас виконання норми праці за коротший час або її перевиконання має компенсуватися працівнику у вигляді підвищеної оплати праці.

Якщо з певних причин працівнику необхідно залишати робоче місце раніше встановленого часу, він може звернутися до роботодавця із проханням щодо встановлення йому неповного робочого часу із оплатою за фактично виконану роботу відповідно до статті 56 КЗпП.