Види повісток у військкомат

Повістка для уточнення даних

Уточнення військово-облікових даних — це найпоширеніше в Україні формулювання повісток до військових комісаріатів. В першу чергу, уточнення облікових даних у військкоматі означає оновлення інформації про склад сім’ї та стан здоров’я призовників і військовозобов’язаних. Звісно, РВК можуть цікавити й інші відомості (наприклад, місце роботи), проте саме сімейні обставини та наявність захворювань прямо впливає на можливість призову і отримання відстрочки від нього. Наприклад, дитина до 3 років звільняє від військової служби як строковиків, так і офіцерів запасу, а захворювання, що входять в перелік хвороб, які звільняють від армії, дають право на відстрочку від призову.

Повістка на медкомісію

Направлення на медогляд (медичну комісію) — це повістка за підписом військового комісара, яка зобов’язує призовника і військовозобов’язаного пройти медичне обстеження. Разом з повісткою на медкомісію у військкоматі зазвичай видається «картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного», в яку заносяться результати аналізів і висновки лікарів. На зворотному боці цього документа є графа для запису остаточних висновків військово-лікарської комісії (ВЛК): про придатність або непридатність до військової служби. Постанову ВЛК підписує секретар і голова медкомісії РВК. Якщо військовозобов’язаний або призовник не згоден з рішенням медичної комісії військкомату і хоче його оскаржити, скарга подається до ЦВЛК або до окружного адміністративного суду.

Повістка на призов до ЗСУ

Виклик до військового комісаріату для призову на строкову службу — це найгірше формулювання для призовника. Неявка в РВК за такою повісткою може спричинити відповідальність за ст. 335 Кримінального кодексу України (ухилення від строкової служби). Відмінність наведеного формулювання від попередніх видів повісток у тому, що в даному випадку ухиляючись від явки призовник точно розуміє, що ухиляється від призову. Це є важливою умовою для притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 335 КК. Повістки до військових комісаріатів для призову в армію, без попереднього виклику на медогляд, на практиці зустрічаються досить часто, однак медкомісія все одно проводиться обов’язково (після явки, але зазвичай формально). Все сказане вище стосується й призову офіцерів запасу.

Повістка «з’явитися з речами»

Вимога з’явитися з речами на пункт збору — це не самостійний документ і така повістка не означає негайну відправку у війська. Перелік речей зазвичай вказується на зворотному боці повістки про призов на військову службу (строкову або за мобілізацією). Проведення медкомісії в цьому випадку є обов’язковим. Як показує практика, формулювання «при собі мати …» присутнє в 70–80 відсотках повісток. Це залежить від наявних бланків і зазвичай не пов’язане з перспективою призову. Незалежно від тексту отриманої повістки, при візиті до військкомату необхідно обов’язково взяти з собою військовий квиток або приписне свідоцтво. Вимога прибути з речами до військового комісаріату зустрічається також під час призову на навчальні збори резервістів і військовозобов’язаних.

Повістки «пропоную» і «наказую»

Наслідки неявки до військкомату за повісткою зі словами «пропоную» і «наказую» — не відрізняються (кримінальна відповідальність настає в обох випадках). Важливо відзначити, що згідно Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», воєнком дійсно має право віддавати накази військовозобов’язаним та призовникам, до моменту їх відправки в розташування військової частини, однак і пропозиція, зроблена військовим комісаром в рамках чинного законодавства (та на його виконання), теж вважається обов’язковою. Чи настане кримінальна або адміністративна відповідальність за неявку по повістці та за ухилення від армії, визначається умислом ухильника і не залежить від формулювання повістки. Значення має лише мета виклику до РВК: звірка облікових даних, направлення на медичний огляд чи безпосередньо призов на строкову службу.

Мобілізаційне розпорядження

Мобілізаційний припис — це документ, який вручається військовозобов’язаному після проходження медкомісії, за умови визнання придатним до служби в армії. Мобілізаційне розпорядження зобов’язує громадянина з’явитися на призовний збірний пункт протягом 12–24 годин після оголошення мобілізації (загальної або часткової). У розпорядженні також може вказуватися номер військової частини, до якої військовий комісар приписав військовозобов’язаного.

Способи вручення повісток

• Особисто в руки під розпис (за місцем проживання або роботи)
• За повістку розписалися батьки або інші родичі (дружина тощо)
• Залишили в двері або поштовій скриньці (повістка не підписана)

Неявка на виклик у військкомат

Якщо призовник (військовозобов’язаний) особисто підписав повістку — це найбільш бажаний варіант для військкомату. Такий спосіб повідомлення дозволяє накласти стягнення, якщо громадянин згодом не з’явився до РВК в призначений день і час. Покарання за неявку буває в формі адміністративного штрафу або кримінальної відповідальності (зазвичай дають умовно, але трапляються винятки). Конкретний вид покарання для ухилянта залежить від наступних факторів: вік призовника і тип призову; докази наміру уникнути армії; мета, з якою викликають у військкомат (зазначена в повістці). Це основні обставини, які використовуються для розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності призовників і військовозобов’язаних. Важливим фактором є і тривалість ухилення, а також наявність або відсутність поважних причин, що призвели до неможливість прибуття за викликом до військового комісаріату.

Якщо призовник (військовозобов’язаний) не підписував повістку — ймовірність відкриття кримінальної справи за ухилення від військового обов’язку порівняно низька. Це не означає, що негативні наслідки неявки в РВК не наступлять зовсім, але перспектива стати обвинуваченим за статтею 335 КК не більше 10% (з ростом кількості неявок цей відсоток буде збільшуватися). Такий висновок можна зробити з аналізу обвинувальних вироків за ст. 335 щодо ухилянтів, які розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень України. З моменту відновлення призову на строкову службу до кримінальної відповідальності притягнули більше однієї тисячі громадян, які ухиляються від армії. Випадки призначення покарання за ухилення без належного повідомлення призовників обчислюються десятками вироків, що становить менше 10% від їх загальної кількості (для абсолютної більшості характерна угода зі слідством).

У будь-якому випадку, наслідком неявки до військового комісаріату за отриманою повісткою, незалежно від наявності підпису в ній, може бути направлення військкоматом листа в поліцію і прокуратуру. У разі отримання такого листа з РВК, начальник райвідділу і керівник місцевої прокуратури зобов’язані протягом 24 годин зареєструвати повідомлення про злочин в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЕРДР) і приступити до слідчих дій. Така процедура і терміни регламентовані частиною 1 статті 214 Кримінально-процесуального кодексу України. Слід зауважити, що сам по собі факт внесення відомостей до Реєстру ще не означає провини громадянина — вона повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Для цього чинним КПК передбачено 2 стадії: досудове розслідування і судове слідство.

Повістка з РВК на роботу

Що робити військовозобов’язаному, якщо у відділ кадрів принесли повістку? Специфіка вручення викликів через роботодавця полягає в неможливості відмовитись від розпису в повідомленні (корінці). На відміну від випадків, коли повістка прийшла за адресою проживання, не отримати її вкрай важко. Якщо не взяти цей документ, кадровики складуть акт про відмову від підпису і відправлять його до військкомату. Подібна дія прирівнюється до навмисної відмови від отримання повістки і свідчить про свідоме ухилення від військового обліку. Робити так не рекомендується.

Фактично, в Україні відсутні законні способи уникнути вручення повісток, якщо вони прийшли співробітникам за місцем офіційного працевлаштування. За неналежне оповіщення працівника про виклик до військового комісаріату відповідальність буде нести директор установи, керівник кадрової служби або співробітник, відповідальний за організацію та ведення військового обліку на підприємстві. У практиці зустрічається 2 шляхи, за допомогою яких військовозобов’язаним вдається ухилитися від отримання повістки і уникнути її вручення під розпис — це перебування на лікарняному і звільнення з роботи. Однак будь-який із зазначених методів не звільняє громадян, які за віком підпадають під можливий призов (строкова служба, мобілізація), від необхідності виконання ними військового обов’язку. Відносно ухильників застосовуються положення статей 210 КУпАП і 335 КК України.