Під час прийняття на роботу працівникові було встановлено строк випробування один місяць. Через виробничі причини на підприємстві стався простій (тривав два тижні). Чи зобов’язаний роботодавець продовжити строк випробування на час простою?

Відповідно до статті 26 КЗпП під час укладення трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Згідно зі статтею 27 КЗпП строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням із відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — шести місяців.

Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.

До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

Отже, якщо на підприємстві стався простій (два тижні) через виробничі причини, роботодавець зобов’язаний продовжити строк випробування на час простою.

Потрібно зауважити, що згідно зі статтею 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за працівником зберігається середній заробіток.

Більше запитань від читачів і передплатників та вичерпних відповідей на них від експертів — у вкладенні до журналу «Довідник кадровика» — «Кадри. Гарячі запитання кадровика» № 11, 2017 у рубриці «Запитайте фахівця».

Ольга Харечко, головний редактор журналу «Довідник кадровика», головний редактор газети «Кадри і зарплата», голова ВГО «ВАК»