Неофіційне працевлаштування — гостра проблема для України. На сьогоднішній день є досить багато випадків, коли працівники підприємств, установ, організацій працюють без оформлення трудових відносин та отримують заробітну плату у «конверті». Не маючи трудового договору, найманим працівникам відстояти свої права досить складно. Прагнення заощадити на сплаті податків призводить до того, що найманий працівник втрачає мінімальні державні гарантії, є соціально незахищеним.

Акцентую увагу на основних недоліках і ризиках незадекларованої праці для працівників:

• у разі конфлікту з роботодавцем є ризик не отримати заробітну плату або отримати істотно менше без будь-якої причини;
  
  
• незадекларований працівник втрачає соціальні гарантії, наприклад, у випадку скорочення;
  
  
• у разі неофіційного працевлаштування роботодавець не оплатить листок непрацездатності (лікарняний);
  
  
• відпустку у відповідності до законодавства неоформлений працівник може не отримати (так звані «відпускні виплати»);
  
  
• відсутні гарантії, пов’язані з навчанням, вагітністю, народженням дитини;
  
  
• при неофіційному працевлаштуванні у разі нещасного випадку з працівником недобросовісний роботодавець уникає відповідальності.

Відповідно до статті 232 Кодексу законів про працю України (КЗпП) безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються спори працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи. Якщо ви вважаєте свої права порушеними, для їх поновлення ви маєте право звернутися до суду.

У разі встановлення органом, що розглядає трудовий спір, трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи, приймається рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, та про нарахування і сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

При підтвердженні фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податків — на роботодавця накладаються фінансові санкції відповідно до статті 265 КЗпП у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Марина Жаркова