МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 23 березня 2015 р. № 279/20/112-15

Щодо надання відпусток за роботу у зонах радіоактивного забруднення

Департамент соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Міністерства соціальної політики України розглянув лист щодо надання відпусток за роботу у зонах радіоактивного забруднення, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та у межах компетенції повідомляє.

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 1 січня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно яких абзац п’ятий частини другої, у якому надається визначення зони посиленого радіологічного контролю, виключено, та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі — Закон).

За інформацією Державного агентства України з управління зоною відчуження буде внесено зміни до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, затверджених постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.91 № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію Законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до статті 47 Закону працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях зони посиленого радіоекологічного контролю, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу 30 календарних днів.

Статтю 47 Закону залишено без змін, тобто працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на території, що до 01 січня 2015 року була віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, надаватиметься щорічна відпустка пропорційно відпрацьованому до 01 січня 2015 року на цих територіях часу. З 01 січня 2015 року така відпустка не надається.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Статтею 10 Закону України «Про відпустки» визначено, що щорічні основні відпустки надаються працівнику з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року. Згідно зі статтею 24 цього Закону за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної відпустки не повинна бути меншою 24 календарних днів.

Якщо працівник з будь-яких причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років, він має право використати їх, а у разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток. Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.

Працівники підприємства можуть отримати компенсацію за невикористані дні відпустки, яка надається відповідно до статті 47 Закону.

Відповідно до пункту 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936 (далі — Порядок), соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 5–13 пункту 4 Порядку (у тому числі оплата різниці між тривалістю щорічних відпусток, які надаються працівникові згідно із статтею 47 Закону, та тривалістю щорічної основної відпустки відповідно до Закону України «Про відпустки» або до інших законів України, передбачена підпунктом 10 пункту 4 Порядку), провадяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, відповідно до розрахункових даних, поданих до управлінь праці та соціального захисту населення.

Пунктом 6 Порядку визначено, що підприємства реєструються управліннями соціального захисту населення, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів і списки громадян із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера.

Графік відпусток громадян та розрахунок витрат для додаткової відпустки на наступний бюджетний рік подаються підприємствами до управлінь соціального захисту населення разом із зазначеними відомостями.

Тобто, враховуючи вимоги Порядку, підприємство щороку до настання наступного бюджетного року повинно подавати до управління соціального захисту населення, де воно зареєстровано, графік відпусток працівників та розрахунок витрат для відпустки на наступний бюджетний рік.

До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до управлінь соціального захисту населення документи щодо розрахункових витрат, пов’язаних з виплатою компенсації та допомоги певних видів, та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначають прізвище, ім’я та по батькові, категорію, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.

Керівники підприємства несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до управлінь соціального захисту населення та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.