МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 9 грудня 2014 р. № 922/13/155-14

Щодо компенсації за роботу у святкові (неробочі), вихідні дні

Департаментом заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України розглянуто <…> листа і повідомляється.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про оплату праці» компенсація за роботу у святкові (неробочі), вихідні дні є обов’язковою для підприємств (установ, організацій) усіх форм власності і господарювання, в тому числі для закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності.

Режим роботи (в т. ч. і вихідні дні) затверджує роботодавець або уповноважена ним особа за погодженням з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом в правилах внутрішнього розпорядку або графіках виходу на роботу.

Вихідні дні визначаються залежно від встановленого на підприємстві для відповідної категорії працівників режиму робочого часу.

При п’ятиденному робочому тижні працівникам надається два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні визначається графіком роботи підприємства (установи, організації), і як правило, надається підряд з загальним вихідним днем (ст. 67 КЗпП України).

Згідно зі статтею 72 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі за правилами статті 107 цього Кодексу.

Спосіб компенсації роботи у вихідний день (надання іншого дня відпочинку чи підвищена оплата) визначається за угодою сторін трудового договору в наказі про залучення працівника до роботи у вихідний день.

Підвищеній оплаті у подвійному розмірі підлягає робота у вихідний день, якщо вона не компенсована наданням іншого дня відпочинку.

Робота у святкові та неробочі дні (стаття 73 КЗпП України) також підлягає компенсації відповідно до статті 107 КЗпП України.

Оплата праці за роботу у вихідний, святковий та неробочий день працівникам, які одержують місячний оклад, провадиться у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у вихідний, святковий, неробочий день провадилася у межах місячної норми часу і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилась понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у вихідний, святковий і неробочий день. При визначенні годинної ставки для оплати відпрацьованих годин у святкові, неробочі, вихідні дні місячний посадовий оклад працівника ділиться на місячну норму тривалості робочого часу, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для даного підрозділу (працівника).

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Ця норма статті 107 КЗпП України використовується у випадку, коли робота у святковий, неробочий день не включається до норми робочого часу.

Для працівників, які працюють за графіками і робота у святкові та неробочі (вихідні) дні включається до місячної норми робочого часу, оплата праці провадиться відповідно до норм зазначеної статті 107 КЗпП України, а саме — у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, але не може бути замінена іншим днем відпочинку, оскільки в такому випадку працівником не буде повністю відпрацьована встановлена йому норма робочого часу.

На підприємствах (установах, організаціях), зупинення роботи на яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності (виходу на роботу). Компенсація за роботу у вихідний день провадиться у тому випадку, коли працівник залучався до роботи безпосередньо у свій вихідний день, який визначений йому графіком виходу на роботу (ст. 69 КЗпП України).

Наприклад, у випадку, якщо робочий день такого працівника випадає на вихідний день (неділю), цей день оплачується на загальних підставах, оскільки вихідні дні підприємства (установи, організації) можуть не збігатися з вихідними днями працівника.

Що стосується підвищення посадового окладу лікаря-терапевта приймального відділення районної лікарні у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці, то Умовами оплати праці зазначених працівників, які затверджені наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення», такого підвищення не передбачено.