Законодавство про працю не лише встановлює чи визначає порядок встановлення тривалості робочого часу, а й передбачає чергування робочого часу і часу відпочинку. Зокрема, у правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства мають визначатися:

• тривалість щоденної роботи при п’ятиденному робочому тижні (відповідно до частини першої ст. 52 КЗпП вона може визначатися також графіками змінності);
  
  
• час початку і закінчення працівниками роботи (відповідно до ст. 57 КЗпП він може визначатися також графіками змінності);
  
  
• порядок чергування працівників у змінах (ст. 58 КЗпП).

Графіки виходу на роботу повинні затверджуватися власником або уповноваженим ним органом разом з виборним органом первинної профспілкової організації і доводитися до працівників не пізніше, ніж за два тижні до початку їх дії.

При встановленні режиму роботи підприємства, а також працівників насамперед слід дотримуватись ст. 67 КЗпП, відповідно до якої загальним вихідним днем для працівників є неділя.

Виключення з цього правила передбачено для підприємств, на яких робота не може бути перервана в загальний вихідний день у зв’язку з необхідністю обслуговування населення. Це стосується магазинів, підприємств побутового обслуговування, театрів, музеїв тощо. Також, для безперервно діючих підприємств. До таких належать підприємства, зупинення роботи яких є неможливим з виробничо-технічних умов; підприємства, зупинення роботи яких є неможливим через необхідність безперервного обслуговування населення (ст. 69 КЗпП). Режим роботи таких підприємств не встановлюється, бо вони працюють безперервно.

Ст. 69 КЗпП також передбачено, що без дотримання будь-якого режиму, в міру виникнення необхідності, мають виконуватися вантажно-розвантажувальні роботи, пов’язані з роботою транспорту.

Є два види обліку робочого часу — денний і підсумований. При цьому незалежно від встановленого режиму робочого часу працівників має бути реалізована норма робочого часу, що встановлена актами трудового розпорядку, угодами, колективним або трудовим договором.

Тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку. Її додержання є обов’язковим, а робота понад встановлену тривалість щоденної роботи повинна кваліфікуватись як надурочна.

Видання для кадровиків

Оксана Колпак