Якщо вам здавалось, що небезпека Трудового кодексу зникла, то народні депутати вас розчарують. За роки доопрацювання ТК загроза урізання трудових прав лише посилилась. Найбільш драматичним виглядає становище Федерації профспілок України. Її активна участь у процесі доопрацювання не допомогла створити документ, безпечний для більшості своїх членів.

27 липня на сайті Верховної Ради опубліковано порівняльну таблицю з текстом Трудового кодексу до 2-го читання. Про частину змін було відомо ще у березні, коли з’явилась проміжна таблиця поправок. З тих пір депутати пішли ще далі: профспілки було повністю роззброєно у питанні захисту від переслідувань, а плюси для працівників (пеня за затримку зарплати, прив’язка вихідної допомоги до стажу) — знівельовано. Матерів можна буде звільняти на підставі позачергової атестації, що було заборонено.

Отже, чим проект ТК у версії до 2-го читання відрізняється від прийнятого за основу?

Безсилля профспілок

Радикальним нововведенням є стаття 110 «Припинення трудових відносин з працівниками, які є представниками працівників». Вперше в історії нав’язування нового ТК пропонується дозволити звільняти членів профкому без дотримання особливих гарантій (попередня згода виборного та вищестоящого профспілкових органів). Це позбавляє профспілки сенсу: звільнити не те, що рядового члена, а й голову профспілкового комітету можна буде навіть за прогул чи проступок.

Фактично профспілковий імунітет захищатиме лише від масових скорочень. «Вільно обрані представники профспілок» користуватимуться цим обмеженим імунітетом лише коли вони здійснюють представництво «всіх працівників» (ч. 3 ст. 110). Консультації про наступні звільнення власник проводитиме з профспілкою за 2 місяці, а не за 3 до запланових заходів (ст. 87).

Примус замість згоди

Як і прогнозувалось, формулювання про погодження нормативних актів роботодавців викладено у найбільш цинічній формі. Власник має погоджувати видання таких актів лише з профспілкою, яка об’єднує найбільшу кількість працівників (ст. 12). Звичайно, не завжди та профспілка, яка чисельніша, найефективніше відстоює права працюючих. Нещодавні страйки у Кривому Розі організовано незалежними профспілками, які перебували у відносній меншості, зате спромоглися підвищити зарплату всім.

Інспекторам праці забороняється готувати висновки про відповідність нормативних актів роботодавця вимогам трудового законодавства (ст. 343). При цьому оскаржити до суду їх теж неможливо. Хто ж захистить працюючих від сваволі?

Як відомо, дотримання актів роботодавця стало обов’язком працівника (ст. 21, 31). Нормативним актом можна буде визначити, яка інформація є конфіденційною (ч. 2 ст. 41), щоб за її розголошення звільнити («це має визначатися внутрішніми актами конкретного роботодавця», пишуть автори поправки 480). Перелік прав роботодавців навпаки не вважається вичерпним (стаття 23).

Виключено і принцип забезпечення участі працівників в управлінні юридичною особою (п. 22 ч. 1 ст. 2). Це теж вказує на те, яке саме соціальне партнерство мріється олігархами.

Презумпція неправоти

Попри обіцяний пріоритет найбільш сприятливих для працівника положень у разі суперечності актів, законодавці змінили свою думку. Так, із принципів регулювання (стаття 2) виключено принцип презумпції правомірності позиції працівника. Залишається і нинішня норма про те, що у разі членстві у двох профспілках достатньо згоди однієї з них (ст. 114).

Випробування і строкова залежність

Більш категорично виписано правила випробування: у разі недосягнення домовленості про встановлення випробування роботодавець має право відмовити працівнику у прийнятті на роботу (ст. 37).

Строкові трудові договори також укладатимуться зі співробітниками патронатної служби (ст. 58). Стаття 59 дозволяє роботодавцеві залучити тимчасового працівника до завершення початої роботи без перетворення відносин на безстрокові. Небезпеку становить і ч. 3 ст. 59: якщо йдеться про строкові трудові відносини з певними категоріями працівників (у статті 58 їх більше десяти, зокрема це журналісти, вчені й артисти), то переукладання з ними строкових договорів не вестиме до встановлення безстрокових відносин.

Репресивний арсенал

Дисциплінарне стягнення може накладатись протягом 6 місяців з моменту виявлення (а не вчинення) проступку (ст. 351).

Суттєво розширені підстави призупинення трудового договору (стаття 70). У цей період заробіток може виплачуватись у значно меншому розмірі навіть без дотримання гарантій щодо мінімальної зарплати (ч.3 ст. 70):

«За працівником на час призупинення дії трудового договору зберігається повністю або частково заробітна плата чи виплачується компенсація у порядку та випадках, встановлених цим Кодексом, законом, колективним чи трудовим договором».

Це можливо у таких випадках:

• попередження працівника про невідповідність роботі;
• відсторонення від роботи;
• навчання за направленням роботодавця;
• законного страйку;
• призову на військову службу.

Стаття 74 дозволяє розпочати проти працівника службове розслідування, а по завершенні вилучити всю виплачену зарплату. Таким чином, працівник висітиме «на гачку», а роботодавець буде зацікавлений у якомога довшій тривалості такого розслідування.

Звільнення з мотивів невідповідності займаній роботі (за станом здоров’я чи недостатньої кваліфікації) можливе з попередженням за 2 тижні, а не за місяць (стаття 93).

Під прямою дійсною майновою шкодою розуміється «зниження цінності майна роботодавця», що спричинене нібито діями чи бездіяльністю працівника (ст. 353). Чи можна буде відділити наслідок дій працівника банку й інфляційних процесів?

Перелік робіт, де можлива колективна матеріальна відповідальність, визначається просто на рівні колективного договору (ч. 5 ст. 357).

Робочий час і відпочинок

Більша тривалість відпустки встановлюватиметься у трудовому договорі, а не колективному (ч. 4 ст. 312). Це означатиме, що працівників може бути неоднакова відпустка. Тим більше, ТК дозволяє стимулювати лояльніших працівників довшою відпусткою за «успішне виконання громадських обов’язків». Серед видів відпусток, які скасовуються — соціальна відпустка «чорнобильцям» (ст. 168). Право на подовжену відпустку втрачають працівники лісової промисловості (стаття 174). До речі, всі ми будемо відпочивати менше: свято 2 травня скасовується (ст. 163).

Є і випадки, коли колективний договір буде навпаки власнику вигідно укласти. Робочий день може бути продовжено до 12 годин, якщо це відображено у колективному договорі (стаття 141).

Несімейні цінності

Зі ст. 3 вилучено визначення домагань за ознакою статі. Якщо ви оскаржуєте відмову у прийнятті на роботу (скажімо, з дискримінаційних підстав), то рішення про прийняття на роботу виконуватиметься лише після оскарження його у всіх інстанціях, а не негайно (ст. 30).

Батьки із дітьми до трьох років проходитимуть випробування в обов’язковому порядку (ст. 38). Згідно останньої редакції статті 328, матері, вагітні та працівники з сімейними обов’язками підлягають атестації.

Варто підкреслити, що зі статті 327 виключено частину 3 про заборону звільняти на підставі даних позачергової атестації.

При звільненні працівнику надаються невикористані дні щорічних трудових відпусток, але чомусь крім соціальних відпусток працівникам із сімейними обов’язками (стаття 120). Чоловіки, дружина яких перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами втрачають право на 14 днів неоплачуваної відпустки (ст. 202).

Оптимізація

Чимало статей, вигідних працівникам, просто викинуто з тексту проекту. Виключено такі статті: ст. 286 про соціальне страхування (гарантія на отримання пенсії в незалежності від того, чи роботодавець сплачував внески), ст. 322 про право працівників на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації, ст. 358 про відповідальність за перешкоджання діяльності інспекторів праці. Фактично повністю виключено процедуру розгляду подання про розірвання трудового договору з директором на вимогу профспілки (стаття 98).

Багато говорилось про диференційовану систему вихідної допомоги: 10-річний досвід роботи у даного роботодавця дозволяв отримати 3 зарплати при скороченні. У кінцевому варіанті прописано лише, що вихідна допомога виплачується «з урахуванням» стажу, але без чіткого встановлення розмірів (ст. 256). Справжнім «кидком» можна назвати зміни до ст. 267: пеня за затримку зарплати зменшена з подвійної ставки НБУ до облікової.

Інші новації теж «еволюціонували»: право на компенсацію проїзду можливе лише, якщо воно закріплене у колективному договорі (стаття 260).

Очікується, що кодекс почне діяти з 1 грудня 2017 року. З прикінцевих положень виключається норма про те, що Кабмін має в тижневий строк після прийняття ТК розробити пропозиції щодо фінансової підтримки працівників у зоні АТО.

За більшістю «покращень» стоїть Людмила Денісова («Народний фронт») та Михайло Папієв («Опозиційний Блок»). Лише кілька їх пропозицій були відхилені. Вони сподіваються, що проти їх неочікуваного симбіозу робітники не зможуть об’єднатись.

Цей кодекс не пройде якщо своє слово скажуть представники найбільших профспілок, думку яких обіцяли врахувати найбільше, та робітники ключових галузей, що приносять прибутки олігархам. Якщо цього не буде, то осінь розпочнеться з масштабного наступу на людей праці. Такі реформи не несуть стабільності, адже сама вона потрібна для успішного розвитку економіки. Об’єднуватись проти нього мають усі, хто бажає миру і благополуччя. Відтворення порядків, що передували 1917 року — це не найліпший інвестклімат.

Видання для кадровиків

Віталій Дудін