Чи виплачується допомога на оздоровлення медичним працівникам, якщо співробітник бере компенсацію за невикористану раніше відпустку? Які категорії медичних працівників мають право на виплату допомоги на оздоровлення і кому вона не виплачується?

Відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки», у випадках виплати працівникам компенсації за невикористану відпустку за попередні роки допомога на оздоровлення не виплачується.

У Постанові № 524 жодних обмежень щодо тривалості роботи для надання допомоги на оздоровлення немає. Чинним законодавством України передбачено випадки, коли співробітник має право оформити щорічну оплачувану відпустку, пропрацювавши менше одного року. Так, право на щорічну відпустку з’являється в усіх співробітників установи, які пропрацювали 6 місяців.

Вагітній жінці за її заявою до надання відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами може бути надана щорічна відпустка повної тривалості незалежно від стажу роботи у закладі.

Відповідно до діючого законодавства України на виплату допомоги на оздоровлення мають право:

• професіонали з повною вищою медичною і фармацевтичною освітою,
  
  
• спеціалісти з базовою і неповною вищою медичною і фармацевтичною освітою,
  
  
• особи з повною вищою і неповною вищою (немедичною) освітою, які закінчили:
  
  
• вищий або середній спеціальний учбовий заклад, отримали вищу або неповну вищу економічну, економіко-статистичну, статистичну та інженерно-економічну освіту, пройшли спеціальну підготовку і мають сертифікат лікаря-спеціаліста, мають право працювати на посадах лікарів-статистів, у тому числі і керівників відділів обліку і медичної статистики, і на посадах медичних статистів;
  
  
• вищі учбові заклади за спеціальностями «Біологія», «Фармація», «Хімія», «Хімія-фармація», «Біохімія», які пройшли спеціальну підготовку і отримали звання лікаря-спеціаліста із конкретної лікарської спеціальності або мають сертифікат, який дає право займати посаду лікаря-спеціаліста, можуть працювати на посадах лікарів-лаборантів, у тому числі на посаді завідуючого лабораторією, при наявності стажу роботи на посаді лікаря-лаборанта не менше 5 років;
  
  
• вищі або середні спеціальні учбові заклади і отримали фізкультурну освіту, можуть працювати на посадах інструкторів із лікувальної фізкультури і медичних сестер з масажу;
  
  
• середній спеціальний учбовий заклад зі спеціальності «Лаборантська справа» (техніки-хіміки) і можуть працювати на посадах лаборантів санітарно-профілактичних установ;
  
  
• рентгенівський або медичний електротехнічний технікум зі спеціальності «рентгенотехнік», можуть працювати на посадах рентгенолаборанта;
  
  
• медико-біологічний факультет вищих учбових закладів, отримали вищу освіту зі спеціальностей «Біофізика», «Кібернетика», «Біохімія» і були зараховані на лікарські посади в установи охорони здоров’я до 01.04.1995 р. відповідно до вимог наказу МОЗ України від 25.12.1992 р. № 195 і зберігають право на подальшу роботу на посадах тих же найменувань;
  
  
• річні курси з підготовки медичних сестер для дитячих ясел і допущені до роботи на посадах постових медичних сестер у будинках дитини, дієтичних сестер молочних кухонь, медичних сестер у поліклініках (поліклінічних відділеннях) із обслуговування дітей дошкільних закладів, інструкторів-дезінфекторів (були зараховані до 01.01.1993 р.).

Також лікарі-інтерни мають право на виплату допомоги на оздоровлення, адже відповідно до чинного законодавства України лікарі-інтерни також є медичними працівниками.

Відповідно до Постанови № 524 особи з вищою медичною або неповною вищою медичною освітою, які працюють на посадах, що не вимагають наявності медичної освіти, за виключенням тих, що перераховані вище, права на допомогу не мають. Наприклад: медичні реєстратори, молодші медичні сестри і т. д.

Якщо працівнику винесено догану, то відповідно до статті 151 Кодексу законів про працю України протягом терміну дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються. Статтею 143 Кодексу законів про працю України встановлено, що відповідні заходи заохочення визначаються правилами внутрішнього трудового розпорядку або встановлюються у колективному договорі. Факт винесення працівнику дисциплінарного стягнення у вигляді догани не може бути основою для відмови у наданні допомоги на оздоровлення, оскільки така виплата не належить до заходів заохочення.

Працівникам, які працюють на умовах неповного робочого дня чи неповного робочого тижня, допомога виплачується у розмірі, встановленому Постановою № 524.

Працівникові якому перед звільненням за його бажанням надана невикористана щорічна відпустка, то йому начисляються відпускні і виплачується допомога на оздоровлення. Якщо працівник, знаходячись у щорічній відпустці, подав заяву на звільнення, а йому вже виплачена матеріальна допомога до відпустки, то при кінцевому розрахунку виплачена йому матеріальна допомога не утримується. Якщо працівник звільняється і не бере відпустку, то йому виплачується грошова компенсація за дні невикористаної щорічної відпустки. При цьому у випадку виплати компенсації за невикористану відпустку матеріальна допомога не компенсується і не виплачується.

Працівнику, який працює за сумісництвом, оплата праці визначається за фактично відпрацьований час, виходячи зі складових, передбачених умовами оплати праці. Надання допомоги на оздоровлення сумісникам здійснюється на загальних підставах, якщо інше не передбачене окремими нормативними актами. Підкреслимо, що для медичних і фармацевтичних працівників, які працюють за сумісництвом, обмежень у виплаті допомоги на оздоровлення не встановлено.

Видання для кадровиків

Інна Кривенко