Статтею 105 Кодексу про працю України передбачено, що працівники можуть виконувати на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи.

У таких випадках проводиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, розмір якої встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі (ч. 2 ст. 105 КЗпП).

Міністерство праці та соціальної політики у листах від 2.12.2005 № 9942/0/14-05/018-17, від 26.05.2003 № 18-349 роз’яснює, що оскільки відсутнє законодавче визначення понять «суміщення професій», «розширення зони обслуговування» та «виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника», то з цих питань необхідно керуватись положеннями постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981 № 1145 та Інструкцією Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 4 грудня 1981 року № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 14.05.1982 № 53-ВЛ.

Зазначені нормативні акти продовжують діяти на території України відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 № 1545-XII, якою встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

На цій підставі постанова про порядок суміщення професій (посад) та Інструкція з її застосування продовжують діяти в частині тих пунктів, які містять загальні норми і принципи цієї форми роботи працівників: визначення суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, а також перелік керівних працівників підприємств, яким зазначені доплати не можуть провадитись.

Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основних трудових обов’язків передбачає заміну іншого працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою, відрядженням і з інших причин і за яким відповідно до чинного законодавства зберігається місце роботи (посада).

Якщо посадовою інструкцією передбачене виконання обов’язків іншого працівника на час його відсутності, то такі обов’язки належать до його трудової функції і виконуються без видання окремого наказу та без доплати.

В інших випадках виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника допускається тільки за згодою працівника та за умови видання відповідного наказу.

Постановою Кабінету Міністрів України (із змінами) «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 (абз. «а» пп. 3 п. 3) визначено, що доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників в бюджетній сфері встановлюється в розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки) працівника, який виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника.

Зазначена доплата не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам.

Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993 № 102 надано право керівникам навчальних установ і закладів освіти за погодженням з профспілковим комітетом встановлювати працівникам в межах фонду оплати праці доплати за виконання поряд з основною роботою обов’язків тимчасово відсутніх працівників. Доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього керівника його штатним заступником не провадяться (п. 52 Інструкції).

Конкретні розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються у колективному договорі.

Галузевою угодою між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 року (пункт 6.3.6.) визначено, що при встановленні розмірів доплат за суміщення професій, посад, розширення зони обслуговування, за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників без звільнення від своєї основної роботи на підставі колективних договорів використовується на цю мету уся економія фонду заробітної плати за відповідними посадами.

У тому разі, коли умови про розмір доплат за виконання працівником поряд з основною роботою додаткової роботи за іншою професією чи посадою (суміщення професій, посад) або обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи не були визначені відповідно до статті 105 КЗпП України у колективному договорі розмір доплати за таку роботу, виконану за розпорядженням власника або з його відома, визначається судом з урахуванням її складності, характеру, обсягу, а також ступеня використання робочого часу та тарифної ставки працівника (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 № 13).

Видання для кадровиків