Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, зокрема, і у разі необхідності догляду за хворим членом сім’ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі — Закон № 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), зокрема, у разі необхідності догляду за хворим членом сім’ї.

Підставою для призначення допомоги по догляду за хворим членом сім’ї є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника й печаткою за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 31 Закону № 1105).

Для догляду за дорослим членом сім’ї та/або хворою дитиною, старшою 14 років, при лікуванні в амбулаторно-поліклінічних умовах листок непрацездатності видається на термін до 3 днів. Як виняток, залежно від важкості перебігу захворювання та побутових умов, цей термін може бути продовжений за рішенням ЛКК, а в разі її відсутності — головного лікаря, але не більше 7 календарних днів.

Порядок видачі та оформлення листків непрацездатності, виданих у зв’язку з необхідністю здійснення догляду за хворим членом сім’ї, визначено пунктами 3.1, 3.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 № 455 передбачено, що для догляду за хворим членом сім’ї листок непрацездатності видається лікуючим лікарем одному із працюючих членів сім’ї або іншій працюючій особі, що фактично здійснює догляд.

Таким чином, допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин — не більш як за сім календарних днів (ч. 4 ст. 22 Закону № 1105).

Видання для кадровиків