Вимоги до змісту й побудови інструкції з охорони праці визначаються Положенням про розробку інструкцій з охорони праці (далі — Положення) затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9. Відповідно до п. 1.5 Положення інструкції, що діють на підприємстві, належать до нормативних актів про охорону праці, чинних у межах конкретного підприємства. Такі інструкції розробляються на основі чинних державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, примірних інструкцій та технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств-виготовлювачів обладнання, що використовується на даному підприємстві. Вони затверджуються роботодавцем і є обов’язковими для дотримання працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт на цьому підприємстві.

Згідно пп. 1.6 Положення інструкції повинні відповідати чинному законодавству України, вимогам державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці: правил, норм, стандартів, інших нормативних і організаційно-методичних документів про охорону праці, на основі яких вони розробляються.

Відповідно до Положення інструкції повинні містити такі розділи:

• загальні положення;
• вимоги безпеки перед початком роботи;
• вимоги безпеки під час виконання роботи;
• вимоги безпеки після закінчення роботи;
• вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

За необхідності інструкції можна доповнити й іншими розділами. Наприклад, у примірних інструкціях може бути передбачений розділ «Вступ», у якому відображаються відповідні положення законодавства України про працю та охорону праці, вказівки щодо порядку внесення змін і доповнень до цих інструкцій тощо.

Для розміщення матеріалів, які доповнюють основну частину інструкцій, ілюструють чи конкретизують її окремі вимоги, може бути включений розділ «Додатки». У цьому ж розділі може бути наведений перелік нормативних актів, на підставі яких розроблена інструкція.

Разом з тим, Положення чітко роз’яснює, які саме питання мають висвітлюватися в кожному з розділів.

При викладенні тексту інструкції слід керуватися такими правилами:

• текст інструкції повинен бути стислим, зрозумілим і не допускати різних тлумачень;
  
  
• інструкція не повинна містити посилань на нормативні акти, вимоги яких враховуються при її розробці. За необхідності ці вимоги відтворюються дослівно;
  
  
• слід вживати терміни і визначення, прийняті в Законі України «Про охорону праці», ДСТУ 2293-93 ССБП «Охорона праці. Терміни та визначення», ДК 003:2010 «Державний класифікатор України. Класифікатор професій» та в інших нормативних актах;
  
  
• у тексті інструкцій не допускається застосування не властивих для нормативних актів зворотів розмовної мови, довільних словосполучень, скорочення слів, використання для одного поняття різних термінів, а також іноземних слів чи термінів за наявності рівнозначних слів чи термінів в українській мові; допускається застосування лише загальноприйнятих скорочень і абревіатур, а також заміна застосованих у даній інструкції словосполучень скороченням або абревіатурою за умови повного відтворення цього словосполучення при першому згадуванні в тексті із зазначенням у дужках відповідного скорочення чи абревіатури;
  
  
• у тексті інструкції слід уникати викладу вимог у формі заборони, а при необхідності слід давати пояснення, чим викликана заборона; не повинні застосовуватися слова «категорично», «особливо», «обов’язково», «суворо» та ін., оскільки всі вимоги інструкції є однаково обов’язковими;
  
  
• для наочності окремі вимоги інструкцій можуть бути ілюстровані малюнками, схемами, кресленнями тощо;
  
  
• якщо безпека роботи обумовлена певними нормами (величини відстаней, напруги та ін.), то вони повинні бути наведені в інструкції.

Перелік необхідних інструкцій розробляється на підставі затвердженого на підприємстві штатного розпису.

Цей перелік, а також зміни чи доповнення до нього в разі зміни назви професії, впровадження нових видів робіт чи професій затверджуються роботодавцем і розсилаються в усі структурні підрозділи (служби) підприємства.

Розробка, узгодження і затвердження інструкцій, що діють на підприємстві, здійснюються згідно з ДНАОП 0.00-8.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів, що діють на підприємстві» і з урахуванням вимог зазначеного Положення.

У випадку використання примірної інструкції (затвердженої наказом міністерства чи іншого органу виконавчої влади або об’єднання підприємств) як основи для розробки інструкції, вона підлягає оформленню, узгодженню і затвердженню в порядку, встановленому для інструкції розробленої самостійно на підприємстві. Так, у типову інструкцію вносяться зміни і доповнення стосовно конкретних умов даного підприємства (дільниці, робочого місця) і з урахуванням вимог нормативних актів, які набули чинності після затвердження відповідної примірної інструкції.

Інструкція, що діє на підприємстві, набуває чинності з дня її затвердження, якщо інше не передбачене наказом роботодавця.

УВАГА! Інструкція повинна бути введена в дію до впровадження нового технологічного процесу (початку виконання робіт), обладнання чи до початку роботи нового виробництва після відповідного навчання працівників.

Видання з охорони праці