Відповідно до вимог статті 265 КЗпП України недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців у 10-ти кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушень за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (на даний час — 32 000 грн.).

Гарантії щодо збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку (згідно з чинним законодавством) мають працівники призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Такі гарантії мобілізованим працівникам поширюються на працівників, які працювали до мобілізації на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, в яких вони працювали на час призову. Перелічені гарантії від роботодавця поширюються і на працівників, які після демобілізації продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту.

Гарантії зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Також таким працівникам буде здійснюватися виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

На сьогодні середній заробіток нараховують і виплачують роботодавці. Згідно з частиною 3 статті 119 КЗпП мобілізованим працівникам нараховується компенсація в межах середнього заробітку, який розраховується, враховуючи заробітну плату за попередні два місяці (відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100). Не проводити виплати середнього заробітку підприємство не має права, оскільки невиплата фактично буде прирівнюватися до затримки виплати заробітної плати.

Ще один нюанс треба враховувати роботодавцю при виплаті середнього заробітку. У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так, і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

В Управліннях Держпраці на постійному контролі знаходяться питання гарантій працівникам при проходженні ними військової служби під час мобілізації в особливий період. Тому ще раз нагадуємо, що за порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ й організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Видання для кадровиків